№2-2119/2009 р.
17 серпня 2009 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Уржумової Н.В.
при секретарі - Чертолясові А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка звернулася до суду особисто та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка звернулася до суду особисто та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до Сімферопольської міської ради АР Крим, Сімферопольського міського управління земельних ресурсів Державного комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення Сімферопольської міської ради АР Крим від 30.11.2007 року за № 432 у частині виділення земельної ділянки у спільну сумісну власність та скасування державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, третя особа по справі: Служба по справам дітей Сімферопольської міської ради АР Крим, -
17 травня 2008 року до суду з цивільним позовом звернулися: ОСОБА_1 особисто та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, особисто та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 до Сімферопольської міської ради АР Крим, Сімферопольського міського управління земельних ресурсів Державного комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та, уточнивши й доповнивши позовні вимоги у порядку, передбаченому статтею 31 ЦПК України, просили суд: визнати недійсним рішення №432 від 30 листопада 2007 року 31-й сесії V скликання Сімферопольської міської ради АР Крим у частині надання у спільну сумісну власність ОСОБА_7 та ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0505 га, розташованої по АДРЕСА_1 та скасувати державні акти на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0505 га, розташовану по АДРЕСА_1, видані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Заявлені вимоги мотивовані тим, що рішенням № 432 від 30 листопада 2007 року 31-й сесії V скликання Сімферопольської міської ради АР Крим у спільну сумісну власність ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було надано земельну ділянку площею 0,0505 га, розташовану по АДРЕСА_1. На час прийняття вищевказаного рішення у ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не було права власності на домоволодіння, що розташоване на зазначеній земельній ділянці, оскільки рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 05 листопада 2002 року про визнання за ОСОБА_7 та ОСОБА_5 права власності на домоволодіння № 28 вул. Р.Люксембург в м. Сімферополі, було скасовано ухвалою Верховного Суду України від 20 червня 2007 року, тому з підстав п.п. «а», п.3 ст. 116, ст. 120 Земельного кодексу України, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не мали права на передачу їм земельної ділянки у власність. Також, як зазначено у позовній заяві, при винесенні рішення, Сімферопольською міською радою не було враховано те, що позивачі значний час проживали у домоволодіння заАДРЕСА_1 і на теперішній час мають рівні права зі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на житловий будинок, що розташований на переданій останнім у власність земельній ділянці. На теперішній час у провадженні Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК перебуває цивільна справа про визнання за позивачами права власності на частину житлового будинку, на якій розташована земельна ділянка. З наведених підстав позивачі вважають, що передача ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у спільну сумісну власність земельної ділянки, порушує права позивачів як фактичних землекористувачів зазначеної земельної ділянки(а.с.101-103).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 24.10.2008 року (а.с.58) як третя особа - на представництво інтересів неповнолітніх до участі справі була залучена Служба у справах неповнолітніх Сімферопольської міської ради.
Також ухвалою попереднього судового засідання від 25 липня 2008 року (а.с.34) до участі у справі було допущено представника прокуратури Залізничного району м. Сімферополя, який звернувся до суду з відповідним письмовим клопотанням (а.с.25-26) з підстав ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та статті 45 ЦПК України.
Представник прокуратури Залізничного району м. Сімферополя, у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги позивачів з підстав, викладених в уточненій позовній заяві.
У судове засідання співпозивачка ОСОБА_1 не з'явилася, повідомлена належним чином. Присутні у судовому засіданні представники ОСОБА_1 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали позовні вимоги своєї довірительки з підстав, викладених в уточненій позовній заяві та просили суд їх задовольнити у повному обсязі. Разом з тим, представники не заперечували, що на час розгляду по суті у суді цивільної справи по суті заявлених, у тому числі й ОСОБА_1 позовних вимог, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у чиїх інтересах також ОСОБА_1 звернулася до суду, не мають права власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 та немає доказів того, що вони зверталися до Сімферопольської міської ради з заявою про виділення їм спірної земельної ділянки як її землекористувачам.
Присутня у судовому засіданні співпозивачка ОСОБА_3, яка звернулася до суду особисто та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_4, підтримала заявлені нею позовні вимоги та з підстав, викладених в уточненій позовній заяві, просила суд їх задовольнити у повному обсязі, також не спростовуючи того, що на час розгляду справи у суді ані вона, ані її неповнолітній син не мають права власності на житловий будинок за АДРЕСА_1, а лише проживають в ньому; до Сімферопольської міської ради з заявою про виділення їй, ОСОБА_3 та її неповнолітньому сину спірної земельної ділянки як її землекористувачам, вона не зверталася.
Присутній у судовому засіданні ОСОБА_6 особисто та його представник -ОСОБА_10, представники ОСОБА_6 -ОСОБА_11 та ОСОБА_10 заперечували проти задоволення судом позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на а.с.38-40, суть яких зводилася до того, що позивачі не надали доказів того, що зверталися до Сімферопольської міської ради з заявами у своїх особистих інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей про передачу їм у користування або у власність спірної земельної ділянки, тобто не довели того, що їх права будь-ким порушені та потребують судовому захисту.
Представники співвідповідачів - Сімферопольської міської ради та Сімферопольського міського управління земельних ресурсів Державного комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та третьої особи - Служби у справах неповнолітніх Сімферопольської міської ради АРК у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, що убачається з наявних у матеріалах цивільної справи розписок (а.с.100, 107-108), причини неявки своїх представників не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавали.
З урахуванням думки присутніх у судовому засіданні сторін по справі та їх представників, положень ЦПК України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті, за відсутністю представників вищезазначених співвідповідачів та третьої особи.
Заслухавши прокурора, присутніх у судовому засіданні сторін по справі та їх представників, дослідивши та проаналізувавши у судовому засіданні усі наявні по справі докази та матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 ЦПК України, якою закріплений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи, що у даному випадку між сторонами виник спір про право на земельну ділянку і саме з приводу прийняття Сімферопольською міською радою АРК рішення про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_5, вимоги про визнання цього рішення незаконним та скасування державних актів про право власності на землю, розглядаються одночасно, у порядку цивільного провадження.
У судовому засіданні встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до вимог п.34, ч. 1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання регулювання земельних відносин.
30 листопада 2007 року 31 сесією V скликання Симферопольської міської ради АРК було прийнято рішення про надання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у спільну сумісну власність земельної ділянки, площею 0,0505 га, розташованої по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. 74).
На підставі вищезазначеного рішення Сімферопольської міської ради АРК, 26 березня 2009 року ОСОБА_12 та ОСОБА_5 були отримані державні акти на право спільної сумісної власності на земельну ділянку, розташовану по вул. Р.Люксембург № 28 в м. Сімферополі площею 0, 0505 га (а.с. 93,94).
За змістом ч. 1 ст. 15 ЦПК України , суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Звертаючись до суду з позовними вимогами про визнання незаконним рішення Сімферопольської міської ради АРК 31 сесії V скликання від 30.11.2008 року про надання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у спільну сумісну власність земельної ділянки, площею 0,0505 га, розташованої по АДРЕСА_1та скасування державних актів на право спільної сумісної власності на землю, виданих ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на підставі зазначеного рішення, позивачі не довели суду, усупереч вимогам ч.1 ст. 61 ЦПК України : чим порушуються їх права, свободи та інтереси.
За змістом положень земельного, цивільного та цивільного процесуального законодавства України, звертатися до суду з вимогами, у тому числі й про спростування права власності особи на земельну ділянку, можуть особи, які також претендують на її виділення як її землекористувачі.
Але ж докази того, що позивачі зверталися до компетентного органу -Сімферопольської міської ради з заявами про виділення ним у користування (власність) спірної земельної ділянки та в цьому їм було відмовлено, позивачі не додали, а, навпаки у судовому засіданні не заперечували, що таких доказів в них немає і у ході судового розгляду справи, таких обставин не встановлено.
Таким чином, позивачі не довели суду належними та допустимими доказами, факт порушення їх прав, а тому воно не потребує судовому захисту, з урахуванням вищенаведених положень ст. 15 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про відсутність на час ухвалення судового рішення, у позивачів права на звернення до суду з вимогами про визнання незаконним рішення Сімферопольської міської ради та про скасування державних актів на право власності на земельну ділянку, за якими у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виникло право спільної сумісної власності на земельну ділянку.
Та обставина, що на теперішній час у провадженні Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК знаходиться цивільна справа за спором позивачів про право власності на частку житлового будинку, що розташований на спірній земельній ділянці, а також те, що позивачі з різних часів проживають у будинку, з урахуванням вищевикладеного, не спростовує вищенаведених висновків суду.
До того ж, сам факт проживання позивачів у будинку, враховуючи те, що лише співпозивачка ОСОБА_1 є колишнім членом сім'ї ОСОБА_6, автоматично, не породжує в них прав землекористувачів земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок ( АДРЕСА_1), що належить на праві власності ( у рівних частках) іншим особам, на спадкування за якими, на теперішній час, претендують ОСОБА_6 та ОСОБА_13 як спадкоємці.
На думку суду, скасування 20.06.2007 року Верховним Судом України, рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 05.12.2002 року, за яким у ОСОБА_6, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ( правонаступником прав та обов'язків якого за договором дарування є ОСОБА_14 та ОСОБА_6.) виникло право власності на житловий будинок заАДРЕСА_1 та перебування справи у провадженні суду на новому розгляді, за відсутністю у позивачів доказів про порушення їх права, не є підставою для визнання незаконним рішення Сімферопольської міської ради АРК та скасування державних актів на право спільної сумісної власності на земельну ділянку.
Враховуючи усе вищевикладене у сукупності, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1, що звернулася до суду особисто та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка звернулася до суду особисто та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 у повному обсязі - за недоведеністю ними фактів порушення , оспорювання або невизнання їх прав прийняттям Сімферопольською міською радою АРК рішення про надання земельної ділянки у власність та видочею державних актів на право спільної сумісної власності на земельну ділянку.
На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11,15, 60, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_1, яка звернулася до суду особисто та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка звернулася до суду особисто та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог до Сімферопольської міської ради АР Крим, Сімферопольського міського управління земельних ресурсів Державного комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення Сімферопольської міської ради АР Крим від 30.11.2007 року за № 432 у частині виділення земельної ділянки у спільну сумісну власність та скасування державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, третя особа по справі: Служба по справам дітей Сімферопольської міської ради АР Крим - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя