№ 2-2399/09р.
10 серпня 2009 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Уржумової Н.В.
при секретарі - Чертолясові А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з незаконного користування шляхом виселення,-
ОСОБА_1 звернулася до місцевого суду з позовом до ОСОБА_2 та просила суд витребувати належне їй майно - житловий будинок з надвірними побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 з чужого незаконно володіння, шляхом виселення ОСОБА_2 з членами її родини з зазначеного будинку. Позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що на підставі рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 12 жовтня 2007 року, яке 23 грудня 2008 року зареєстровано у КРП «Сімферопольського міжміське бюро інвентаризації» вона є власником вищезазначеного житлового будинку. На теперішній час у належному позивачці будинку незаконно проживає відповідачка ОСОБА_2 28.10.2007 року позивачка надіслала ОСОБА_3 листа у якому просила звільнити належний їй на праві власності будинок, але є відповідачка відмовилася та й на теперішній час продовжує проживати у будинку, що змусило позивачку звернутися до суду за захистом свого права власності. На підставі наведеного, з посиленням на статті 16, 387 ЦК України та статті 168-170 ЖК України, позивачка просила суд витребувати майно - домоволодіння АДРЕСА_1 з чужого незаконно володіння, шляхом виселення ОСОБА_2 та членів її родини з житлового будинку.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі з вищевикладених підстав, додатково пояснюючи, що відповідачка ОСОБА_2 не має ніяких правових підстав для проживання у належному позивачці на праві власності житловому будинку та ніколи не була ані членом її родини, ані членом колишнього власника будинку; проживання відповідачки у будинку чинить позивачці як власнику перешкоди у користуванні ним, оскільки вона (ОСОБА_1.) взагалі не має доступу та ключів від належного їй будинку та не може проживати в ньому, тому вважає, що будинок підлягає витребуванню у відповідачки через ухвалення судом рішення про виселення ОСОБА_2 з будинку. Одночасно позивачка уточнила, що просить суд ухвалити рішення про виселення саме відповідачки ОСОБА_2 з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не заявляючи, на теперішній час, вимоги про виселення членів родини відповідачки.
Присутній у судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4, діючий на підставі нотаріально посвідченої довіреності (а.с. 12) заперечував проти позову ОСОБА_1, не спростовуючи того, що у його довірительки на теперішній час відсутні правові підстави на проживання у належному позивачці на праві власності житловому будинку, але ж виселиться вона добровільно з цього будинку лише після врегулювання грошових суперечок між нею та колишнім власником цього житлового будинку -ОСОБА_5
Заслухавши пояснення позивачки та представника відповідачки, вивчивши та проаналізувавши матеріали цивільної справи та усі наявні по справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 ЦПК України, якою закріплений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі.
Спірні відносини регулюються ст. ст. 316, 317, 321, 386, 387 ЦК України.
Судовий захист права приватної власності громадян здійснюється, у тому числі, шляхом розгляду позовів про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 12 жовтня 2007 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5: була визнана дійсною угода купівлі - продажу домоволодіння від 03 серпня 2007 року, укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ; за ОСОБА_1 було визнано право власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1; КРП СМБРТІ було зобов'язано зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на вищезазначений житловий будинок.
Право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано у компетентного органу - КРП СМБРТІ (а.с. 4-5).
Підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про витребування належного їй майна - вищезазначеного житлового будинку з надвірними побудовами з незаконного володіння відповідачки ОСОБА_2 шляхом виселення останньої з зазначеного будинку, є, як зазначається у позовній заяві та пояснювала ОСОБА_1 у судовому засіданні, перешкоди, які чиняться їй, як власнику, безпідставним проживанням відповідачки у будинку, а також відсутність у позивачки можливості володіти та користуватися належною їй власністю, як то вільний доступ до свого майна, неможливість сумісного проживання разом із сторонньою людиною, якою для неї (ОСОБА_1.) є ОСОБА_2
Представник відповідачки у судовому засіданні не спростовував того, що у його довірительки, взагалі відсутні правові підстави проживання у належному на праві власності позивачці будинку, тому доказів зворотнього в нього немає.
Будь-яких доводів правомірності поведінки ОСОБА_2, її представником усупереч вимогам статті 10 ЦПК України, згідно з якою кожна зі сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, суду не наведено і у судовому засіданні при розгляді позову ОСОБА_1 по суті, судом не встановлено.
На думку суду, не заслуговують уваги доводи представника відповідачки стосовно грошових суперечок між ОСОБА_2 та колишнім власником спірного житлового будинку, як такі, що не мають правового значення при розгляді позову власника про витребування свого майна з чужого незаконного володіння.
Разом з тим, суд вважає такими, що не заслуговують уваги правові обґрунтування позивачкою заявленого позову - ст. ст. 168-170 ЖК України, оскільки зазначені положення закону не підлягають застосуванню для регулювання виниклих між сторонами по справі відносин щодо порушення права власності.
З урахуванням усього викладеного у сукупності, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування свого майно - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 з зазначеного будинку підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд не вирішує питання щодо повернення позивачці сум, сплачених нею за подачу позову, оскільки такі вимоги ОСОБА_1 не заявлялися і у судовому засіданні вона на цьому не наполягала.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 316, 317, 386, 387 Цивільного Кодексу України, статтями 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні шляхом виселення - задовольнити.
Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 належний на праві власності ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними добудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 з зазначеного будинку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 295 ЦПК України.
Суддя