79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" липня 2021 р. Справа № 914/3383/20
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в особі:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" б/н від 25.06.2021
на рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2021, головуючий суддя Кітаєва С.Б., м. Львів, повний текст рішення складено - 06.05.2021
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія", м.Долина Івано-Франківської області
до відповідача Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів
про визнання недійсним рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оформленого листом №63-02/4806 від 09.11.2020;
зобов'язання Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України повторно розглянути заяву ТОВ "Галицька торгова компанія" від 05.10.2020 про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського територіального відділення Антимонопольного комітету України №59/12-р/к від 10.06.2019.
рішенням Господарського суду Львівської області від 20.04.2021 в задоволенні позову відмовлено.
Частиною першою статті 254 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
29.06.2021 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" б/н від 25.06.2021 на рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2021 в справі №914/3383/20.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 залишено без руху апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" б/н від 25.06.2021 на рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2021 в справі №914/3383/20 та рекомендовано скаржнику, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору та подання суду доказів надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі в розумінні ч. 1 ст. 259 ГПК України. 09.07.2021 та 16.07.2021 на адресу Західного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
За таких обставин апеляційний господарський суд доходить до висновку, що строк апеляційного оскарження на рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2021 у справі №914/3383/20 розпочинає свій перебіг з 07.05.2021 (наступний день після дати складення повного тексту рішення) та завершується 26.05.2021.
Частиною сьомою статті 116 ГПК України визначено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
З апеляційної скарги вбачається, що така сформована в системі «Електронний суд» 25.06.2021 та згідно з відміткою Західного апеляційного господарського суду подана суду 29.06.2021.
Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" подало апеляційну скаргу через 34 дні після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2021 у справі №914/3383/20, а тому така подана з пропуском строку.
Судом встановлено, що разом з апеляційною скаргою позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення, яке мотивоване тим, що у період з 10.05.2021 по 24.06.2021 адвокат ТОВ "Галицька торгова компанія" Захаріїв Богдан Дмитрович, за основним місцем роботи (юрисконсульт Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу) перебував у відпустці, а тому з об'єктивних причин був позбавлений можливості підготувати і подати апеляційну скаргу.
У відповідності до ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частин 1, 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому право на доступ до суду не є абсолютним, воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави поновлення строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (справа "Олександр Шевченко проти України" від 26.04.2007, справа "Трух проти України" від 14.10.2003).
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги, зокрема, додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
На виконання цієї вимоги процесуального закону апелянтом (позивачем) до матеріалів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2021 у справі №914/3383/20 надано копію конверту поштового відправлення №7901413890066, яким оскаржуване рішення суду першої інстанції надсилалось ТОВ "Галицька торгова компанія" за адресою: 77500, Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Торгова, 6. Інших доказів отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції не надано.
Відповідно до ч. 7 ст. 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
З інформації, яка міститься на веб-сайті Укрпошта за пошуковим запитом вищезазначеного поштового відправлення №7901413890066 вбачається, що таке надіслане 07.05.2021, а вручено 11.05.2021.
У рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, тобто, сторони зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
Відповідно, скаржник не був позбавлений об'єктивної можливості дізнатися про рух (стан) судового провадження, ініційованого ним самим, скориставшись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень та наданими йому процесуальними правами, що ним не було зроблено.
Що стосується покликання апелянта на те, що його представник адвокат Захаріїв Богдан Дмитрович, за основним місцем роботи (юрисконсульт Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу) перебував у відпустці, а тому з був позбавлений можливості підготувати і подати апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів частини третьої статті 56 ГПК України, за змістом яких юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до правил частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи. У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Аналогічні положення викладені у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, яка в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована апеляційним господарським судом.
За таких обставин, представництво юридичної особи не обмежується адвокатом, а тому апеляційний суд вважає, що наведені доводи є суб'єктивними, а не об'єктивними факторами пропуску строку на апеляційне оскарження.
Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно з частиною 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З правового аналізу наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню. Відтак, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 16.04.2021 у справі №904/3258/14).
Виходячи зі змісту частин 2 та 3 статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15).
Перевіривши доводи скаржника щодо поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, суд дійшов до висновку про те, що у даному випадку пропуск процесуального строку зумовлений не об'єктивними і незалежними від волі скаржника причинами, а суб'єктивними чинниками і поведінкою самого скаржника. Скаржник не проявив особистої старанності при прийнятті рішення про ініціювання процедури апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що апелянт подав апеляційну скаргу через 34 дні після закінчення строку апеляційного оскарження, а тому не розцінює, що пропуск цього строку є незначним.
Частиною третьою статті 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, враховуючи те, що скаржником належним чином не обґрунтувано поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та не довело наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкодили скаржнику у вчиненні відповідних процесуальних дій, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" б/н від 25.06.2021 на рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2021 в справі №914/3383/20 підлягає залишенню без руху з підстав, визначених ч. 3 ст. 260 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 256, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,
залишити без руху апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" б/н від 25.06.2021 на рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2021 в справі №914/3383/20.
Скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги шляхом зазначенні інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження на рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2021 в справі №914/3383/20.
Встановити строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий (суддя-доповідач) С.М. Бойко