СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/17168/21
пр. № 1-кп/759/1323/21
02 серпня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021105080001493 від 12.07.2021 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий ріг, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в тому, що він 11.07.2021, приблизно о 17 годині 10 хвилин, перебуваючи в кафе «Релакс», за адресою: м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 79, шляхом вільного доступу, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_4 , завдавши останньому майнову шкоду на суму 14000 гривень.
Так, ОСОБА_3 11.07.2021, приблизно о 17 годині 05 хвилин прибув до кафе «Релакс», розташованого за адресою: м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 79 та звернув свою увагу на раніше йому незнайомого ОСОБА_4 , який працював за барною стійкою даного кафе, біля якого знаходились два мобільні телефони належні останньому.
Не маючи постійного місця роботи та інших джерел доходів, а також відчуваючи потребу в грошових коштах, ОСОБА_3 вирішив таємно викрасти дане чуже майно, яке належить ОСОБА_4 , з метою обернення його на свою користь та особистого збагачення.
З цією метою, ОСОБА_3 , приблизно о 17 годині, 10 хвилин, 11.07.2021, підійшовши до барної стійки в кафе «Релакс», що по бул. Академіка Вернадського, 79 у м. Києві, користуючись тим, що ОСОБА_4 не спостерігає за його діями, таємно викрав чуже майно, яке належить останньому, а саме: мобільний телефон марки «HUAWEI P smart +», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , білого кольору та мобільний телефон марки «NEFFOS x20 Pro» imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 чорного кольору в чохлі чорного кольору, а всього майна загальною вартістю 14000 гривень, після чого з місця вчинення кримінального проступку зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_4 майнову шкоду.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_4 , тобто кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України
Обвинувачений в ході дізнання подав особисту заяву, складену в присутності захисника, де зазначив, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини, а також з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Прокурор подав клопотання про розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_4 в ході дізнання подав заяву про розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні; з обмеженнями права на апеляційне оскарження ознайомлений.
Отже, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), в якому він обвинувачується, знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є його щире каяття у вчиненому, обставини, що обтяжують покарання - відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком 1 рік. Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення (проступку), у вчиненні якого обвинувачений визнаний винуватим, його особу, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання, у зв'язку з чим приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік. Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст.76 КК України, які сприятимуть його виправленню.
Питання щодо речових доказів суд вирішив в порядку ст.100 КПК України.
Цивільні позови не заявлялись.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході дізнання не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 374, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Зобов'язати ОСОБА_3 згідно ст.76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази по справі:
- мобільний телефон марки «HUAWEI P smart +», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , білого кольору та мобільний телефон марки «NEFFOS x20 Pro» imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 чорного кольору в чохлі чорного кольору - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_4 ;
- DVD-R диск з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1