СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/17273/21
пр. № 1-кп/759/1341/21
02 серпня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021105080001222 від 10.06.2021 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ірпінь, Київської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, офіційно не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в тому, що вона 09.06.2021, приблизно о 17 годині, знаходячись в примірочній магазину «Сенсей», розташованому в ТЦ «Лавіна» по вул. Берковецькій, 6-Д у м. Києві, таємно викрала чуже майно, яке належить ОСОБА_4 , завдавши останній майнову шкоду на загальну суму 7600 грн.
Так, ОСОБА_3 09.06.2021, приблизно о 16 годині 30 хвилин, прибула до магазину «Сенсей», розташованому в ТЦ «Лавіна» по вул. Берковецька, 6-Д у м. Києві, зайшовши до примірочної вище вказаного магазину, помітила на пуфі мобільний телефон «Redmi Note 9», в корпусі білого кольору з прозорим чохлом, належний ОСОБА_4 , який вибув з володіння власника.
Не вживши будь-яких заходів, спрямованих на встановлення особи та місцезнаходження власника даного мобільного телефону, а також не будучи достовірно поінформованою про те, що місцезнаходження втраченого мобільного телефону власнику не відомо та між втратою та знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим, ОСОБА_3 вирішила привласнити мобільний телефон «Redmi Note 9», в корпусі білого кольору з прозорим чохлом, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 7600 грн., з метою обернення його на власну користь і особистого збагачення.
З метою виконання свого протиправного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , приблизно о 17 годині, 09.06.2021, продовжуючи знаходитись в магазині «Сенсей», розташованому в ТЦ «Лавіна» по вул. Берковецькій, 6-Д в м. Києві, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігав, таємно викрала мобільний телефон «Redmi Note 9», в корпусі білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 7600 грн., після чого з місця вчинення кримінального проступку зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_4 , майнову шкоду.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_4 , тобто кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України
Обвинувачена в ході дізнання подала особисту заяву, складену в присутності захисника, де зазначила, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини, а також з розглядом обвинувального акта за її відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Прокурор подав клопотання про розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_4 в ході дізнання подала заяву про розгляд обвинувального акта за її відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні; з обмеженнями права на апеляційне оскарження ознайомлений.
Отже, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), в якому вона обвинувачується, знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до кримінальних проступків, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, офіційно не працює, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є її щире каяття у вчиненому, обставини, що обтяжують покарання - відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком 1 рік. Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення (проступку), у вчиненні якого обвинувачена визнана винуватою, її особу, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання, у зв'язку з чим приймає рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік. Суд також покладає на обвинувачену ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст.76 КК України, які сприятимуть її виправленню.
Питання щодо речових доказів суд вирішив в порядку ст.100 КПК України.
Цивільні позови не заявлялись.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході дізнання не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 374, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Зобов'язати ОСОБА_3 згідно ст.76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази по справі:
- мобільний телефон «Redmi Note 9», в корпусі білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_4
- DVD-R диск з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1