Справа № 761/44843/18
Провадження № 2/761/440/2021
25 травня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Саміленко В.В.,
за участі представника позивача: Вижга В.В.,
відповідача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
20 листопада 2018 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.
Як було встановлено судом, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому ухвалою суду від 25.08.2020 року замінено сторону первісного відповідача ОСОБА_6 на його правонаступників ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 .
В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором від 07.08.2007 року в сумі 14 957,17 грн.
Вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору (анкети-заяви) від 07.08.2007 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_6 , останньому було надано кредиті кошти.
Як зазначає позивач, з його боку були виконані умови договору та перераховані кошти, а ОСОБА_6 їх отримав. Однак ОСОБА_6 свої зобов'язання за кредитним договором порушив та кошти згідно умов договору не повернув.
А тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилась станом на 30.09.2018 року по кредитному договору в розмірі: 8 776,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4 699,62 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 530,23 грн. -заборгованість за пенею та комісією, штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг - 250,00 грн. - фіксована частина, 700,34 грн. - штраф (процентна складова), а всього заборгованість становить 14 957,17 грн.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні.
Інші відповідачі в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили, відзив на заявлені вимоги не направили.
А тому на підставі положень статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність відповідачів, які не з'явились в судове засідання.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Звертаючись до суду з позовом позивач зазначав, що 19.06.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) та ОСОБА_6 (далі - Позичальник) було укладено кредитний договір у вигляді Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. За даною заявою Банк надав Позичальнику кредитні кошти.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як зазначив позивач, він належним чином виконав власні зобов'язання та ОСОБА_6 отримав кредитні кошти. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань виникла заборгованість за кредитним договором станом на 30.09.2018 року в розмірі: 8 776,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4 699,62 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 530,23 грн. - заборгованість за пенею та комісією, штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг - 250,00 грн. - фіксована частина, 700,34 грн. - штраф (процентна складова), а всього заборгованість становить 14 957,17 грн.
В той же час судом було з'ясовано, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується інформацієюз відділу державної реєстрації смерті.
Після смерті ОСОБА_6 із заявами про прийняття спадщини звернулись:
-27.11.2018 року - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-29.01.2019 року - дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
-11.02.2019 року - заява-претензія АТ «Альфа-Банк» з вимогами до спадкоємців;
-31.05.2019 року - законний представник малолітнього ОСОБА_7 - ОСОБА_1
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.
В той же час згідно з положеннями ч.1 ст. 1281 ЦК України, Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги (ч.2 ст.1281 ЦК України).
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч.3 ст.1281 ЦК України).
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (ч.4 ст.1281 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 18.09.2019 у справі N 640/6274/16-ц зазначив, що правовідносини, що виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника й вирішуються в порядку положень ст.1282 ЦК.
При вирішенні цієї категорії справ суди мають встановити:
- чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в чч.2 та 3 ст.1281 ЦК, оскільки в разі пропуску таких строків кредитор позбавляється права вимоги;
- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
- дійсний розмір вимог кредитора (перевірити розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
- обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця.
Верховний Суд вказав, що доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.
Отже, судом під час розгляду справи встановлено, що позивач протягом шести місяців з дня смерті боржника та після того як стало відомо в межах розгляду даної справи не пред'явив свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, тому суд вважає, що у відповідності до положень ч.4 ст.1281 ЦК України позивач позбавився права вимоги.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «ПриватБанк» не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,
вирішив:
В позові Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 07 червня 2021 року
Суддя: Н.Г. Притула