Справа № 175/2636/21
Провадження № 2-о/175/45/21
29 липня 2021 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Бойка О.М.
при секретарі - Кучеренко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті,
До Дніпропетровського районного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Заявниця у судове засідання надала письмову заяву про слухання справи за її відсутності, заяву підтримала та просила суд встановити факт смерті її батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на тимчасово окупованій території України - в м.Комсомольське (нова назва - місто Кальміуське), Старобешівського району, Донецької області.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Зі змісту ст.3 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на території м. Комсомольське (нова назва - місто Кальміуське), Старобешівського району, Донецької області.
Фактом підтвердження родинного зв'язку є свідоцтво про народження заявниці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 01.10.1987 року.
Так, після смерті ОСОБА_2 , його донькою ОСОБА_1 отримано лікарське свідоцтво про смерть серії №27 від 25.01.2021 року видане Республіканським бюро СМЕ Донецької Народної Республіки, а також Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 25.01.2021 року видане адміністрацією міста Комсомольське Старобешівського району ДНР та після пред'явлення яких до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану на території України, заявниці буде відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті, оскільки для підтвердження факту смерті надано документ, що видано на окупованій території України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ч. 2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Статтею 18 зазначеного вище закону, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, зокрема є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Як встановлено у судовому засіданні, свідоцтво про смерть затверджене та видане Донецькою народною республікою, а також інші медичні документи видані на окупованій території не можуть бути використані заявником для реєстрації смерті на території України.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
На підставі п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 «Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачено, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявником документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланням на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
У ст. 317 ЦПК України чітко визначено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Таким чином, судом встановлено, що вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 3, 293, 315, 317 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на тимчасово окупованій території України, а саме в м. Комсомольське, Старобешівського району, Донецької області - 17 січня 2021 року.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Копію судового рішення негайно видати учасникам справи, та невідкладно надіслати до Дніпровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для державної реєстрації смерті особи.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Бойко