справа №380/6744/21
29 липня 2021 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову відповідача виплатити позивачу грошову допомогу відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Ухвалою від 26.04.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що має право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення. Вказана допомога виплачується за умови наявності страхового стажу 35 років для чоловіків. Відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період навчання в аспірантурі, а відтак, протиправно відмовив ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що позивач перебуває на обліку як одержувач пенсії за віком, страховий стаж, врахований при призначенні пенсії, становить 42 роки 01 місяць 23дні. Навчання в Івано-Франківському медінституті в клінічній ординатурі в період з 04.09.1990 по 30.08.1992 не дає підстав до зарахування роботи в закладах охорони здоров'я. Тому страховий стаж становить 33 роки 03 місяці 13 днів, що є недостатнім для нарахування і виплати допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Також відповідач зазначає, що рішення про відмову в зарахуванні 27 роботи на посаді лікаря-хірурга з 01.01.2021 по 27.01.2021 не приймалося.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що навчання позивача в клінічній ординатурі входить до спеціального трудового стажу. Тому відмова відповідача в зарахуванні такого є протиправною.
Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає про те, що вислуга років є видом спеціального стажу. Натомість, навчання позивача у вищому навчальному закладі можливо зарахувати виключно до загального трудового стажу.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивачу призначена пенсія за віком відповідно до вимог ”Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
05.02.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати йому в письмовій формі роз'яснення про причину відмови в зарахуванні до стажу роботи за фахом термін навчання в клінічній ординатурі до його спеціального страхового стажу.
У листі від 02.03.2021 №2214-1466/Б-52/8-1300/21 відповідач зазначив, що страховий стаж позивача становить 42 роки 01 місяць 23 дні. Навчання в Івано-Франківському медінституті в клінічній ординатурі в період з 04.09.1990 по 30.08.1992 не дає підстав до зарахування роботи в закладах охорони здоров'я. Тому страховий стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, становить 33 роки 03 місяці 13 днів, що є недостатнім для нарахування і виплати допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
17.03.2021 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою, в якій просив зарахувати стажу роботи за фахом терміном навчання в клінічній ординатурі до його спеціального страхового стажу та виплатити йому грошову допомогу відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Листом від 14.04.2021 №4119-3134/Б-52/8-1300/21 відповідач, що вказане питання відповідач вже розглядав та надав на нього відповідь у листі від 02.03.2021 №2214-1466/Б-52/8-1300/21.
Не погоджуючись з відмовою відповідача виплатити позивачу грошову допомогу відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.
Пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV) передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
За змістом пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон України №1788-ХІІ) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Порядком обчислення стажу, що дає право на призначення допомоги та її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, передбачено зарахування до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, періодів роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.
Згідно з розділом 2 «Охорона здоров'я» вказаного Переліку право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), які працювали у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої і невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, санітарно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.
Згідно із пунктом «д» статті 56 Закону України №1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
У Положенні про клінічну ординатуру, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я від 29.01.1998 №12 визначено, що клінічна ординатура є вищою формою підвищення кваліфікації лікарів- спеціалістів з певного фаху у вищих медичних закладах освіти ІІІ-ІУ рівнів акредитації, закладах післядипломної освіти, клінічних науково-дослідних інститутах, центрах та набутого досвіду практичної роботи лікарем-спеціалістом з певного фаху.
Пунктом 4.12 вказаного Положення передбачено, що термін навчання в клінічній ординатурі зараховується лікарю до його загального трудового стажу та стажу роботи за фахом.
Згідно з записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 позивач з 04.09.1990 по 30.08.1992 навчався в клінічній ординатурі Івано-Франківського медичного інституту та відрахований з вказаного інституту в зв'язку з закінченням навчання.
Період проходження позивачем навчання в клінічній ординатурі за вказаний період підтверджується довідкою Івано-Франківського національного медичного університету від 01.02.2021 №14-361, а також посвідченням №197 від 04.09.1992.
Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що період навчання позивача в клінічній ординатурі входить до спеціального трудового стажу, що визначає право на пенсію за вислугу років та на виплату грошової допомоги.
Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.12.2019 у справі №442/4963/17.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив у виплаті позивачу грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, викладеної в листі від 02.03.2021 №2214-1466/Б-52/8-1300/21.
Для ефективного поновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00грн, сплачений відповідно до квитанції від 20.04.2021 №639945.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 245 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, викладену в листі від 02.03.2021 №2214-1466/Б-52/8-1300/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмір 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 29 липня 2021 року.
Суддя А.Г. Гулик