м. Вінниця
01 липня 2021 р. Справа № 120/2213/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про зміну предмета позову та про виклик свідків у справі за позовом:
ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 23.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.05.2021 року представником позивача подано заяви про зміну предмета позову та про виклик свідків у судове засідання.
Дата розгляду клопотань обумовлена, в тому числі тим, що Відповідно до наказів Голови Вінницького окружного адміністративного суду №068-в/к та №069-в/к від 14.05.2021 року головуючий суддя Крапівницька Н.Л. перебувала у щорічній відпустці.
Визначаючись щодо наявності підстав для прийняття заяви представника позивача про зміну предмету позову, суд виходить із наступного.
Згідно частини 1 статті 47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У контексті зазначеної норми, предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, тобто спосіб судового захисту (ч.1-3 ст.5 КАС України). Вона опосередковується спірними правовідносинами - правом і обов'язком позивача і відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.
Аналізуючи частину 1 статті 47 КАС України, суд приходить до висновку, що законодавець у зазначеній нормі чітко визначив, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову. При цьому, зміна позивачем одночасно як предмета так і підстави позову є недопустимою з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нового позову, а не про зміну того, що перебуває на розгляді у суді.
Як видно із матеріалів справи, предметом первинних позовних вимог є бездіяльність відповідача щодо не прийняття по суті рішення у формі розпорядчого документа за результатами розгляду клопотання позивача.
У свою чергу, обґрунтовуючи заяву про зміну предмету позову представник позивача зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області видано наказ, яким відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення, на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області із цільовим призначенням для індивідуального садівництва (код цільового призначення - 01.05), та наданні цієї земельної ділянки у власність.
Суд зауважує, що заявляючи у заяві про зміну предмету позову вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу, представник позивача фактично змінює не лише предмет позову, а й його підстави.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що новий предмет позову обумовлений новими фактами та обставинами, які виникли після подачі первинної позовної заяви до суду та не могли слугувати підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подана представником позивача заява фактично є заявою про зміну підстав та предмету позову у справі, що згідно з частиною 1 статті 47 КАС України не допускається, оскільки свідчить про виникнення нового адміністративного позову, який має свій індивідуальний предмет та підстави, що є відмінними від предмету та підстав, визначених стороною позивача при зверненні до суду з первинним адміністративним позовом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неможливість прийняття заяви представника позивача про зміну предмета позову.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він не позбавлений права звернутися до суду з окремою позовною заявою щодо нового предмета спору, з урахування викладених нових мотивів (підстав) адміністративного позову у загальному порядку.
Визначаюсь щодо заявленого клопотання про виклик свідків, суд виходив із наступного.
Так, положеннями частини 4 статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 КАС України).
Згідно із частиною 1 статті 91 КАС України, показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити ( частини 1, 2 статті 92 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 92 КАС України, заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
У даному ж випадку, суд не бачить підстав для виклику в якості свідків начальника відділу у Вінницькому районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_2 та інженера землевпорядника ОСОБА_3 , оскільки заявником жодним чином не обґрунтовано необхідність їх виклику та обставини, які вони можуть підтвердити.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення поданого представником відповідача клопотання, відсутні.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 47, 248, 256 КАС України,-
У прийнятті заяви представника позивача про зміну предмета позову відмовити.
У задоволенні заяви представника позивача про виклик свідків, відмовити.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя: Секретар: