м. Вінниця
16 липня 2021 р. Справа № 120/2213/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає у 2020 році звернувся та отримав від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, 0,06 га для індивідуального садівництва за рахунок категорії земель державної власності, на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області. У подальшому 26.05.2020 року розроблено проект землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки. Експертом державної експертизи погоджено цей проект землеустрою, тому його подано на затвердження Відповідачу 20.11.2020 року. Станом на 21.12.2020 року, тобто на кінцевий строк виконання, документація не погоджена. 18.01.2021 року на адресу Відповідача надіслано лист-вимогу з проханням погодити проект землеустрою. Листом №К-128/0-298/6-21 від 25.01.2021 року Відповідач повідомив, що з невідомих причин прийняті документі зареєстровані в системі «ДОК-ПРОФ» за №1012/0/92-21 від 12.01.2021 року. Позивач повторно звернувся з зверненням 11.02.2021 року, На яку йому надано аналогічну відповідь за №К-273/0-730/6-21 від 18.02.2021 року). Не погоджуючись із такою бездіяльністю, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 17.03.2021 року відкрито провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін в порядку спрощеного позовного провадження.
18.05.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні заявлених вимог. Разом з тим, у відзиві також зазначив, що Позовна вимога стосовно бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо неприйняття рішення у формі розпорядчого документу за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва на території Агрономічної сільської ради, Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520680200:01:005:0256 не відповідають дійсності. Оскільки Головним управлінням було розглянуто клопотання Позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва на території Агрономічної сільської ради, Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520680200:01:005:0256 та видано відповідний наказ. А згідно норм чинного законодавства «Бездіяльність - певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити в силу покладених на неї посадових обов'язків і згідно з чинним законодавством України». Відповідно позовна вимога щодо бездіяльності та повторного розгляду клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва на території Агрономічної сільської ради, Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520680200:01:005:0256 не підлягає до задоволення.
19.05.2021 року надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується із твердженнями відповідача зазначеними у відзиві на позовну заяву з підстав, які більшою мірою зазначені у позовній заяві. Також, звертає увагу суду на порушення відповідачем процесуальних прав та наполягає на винесенні стосовно відповідача окремої ухвали суду.
Ухвалою суду від 01.07.21 року у прийнятті заяви представника позивача про зміну предмета позову та у задоволенні заяви представника позивача про виклик свідків, відмовлено.
Дата ухвалення рішення обумовлена, в тому числі тим, що відповідно до наказів голови Вінницького окружного адміністративного суду №068-в/к та №069-в/к від 14.05.2021 року головуючий суддя Крапівницька Н.Л. перебувала у щорічній відпустці.
Дослідивши надані сторонами докази, та матеріали справи, судом встановлено, що позивач у 2020 році звернувся та отримав від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, 0,06 га для індивідуального садівництва за рахунок категорії земель державної власності, на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.
ФОП ОСОБА_2 , 26.05.2020 року розробила проект землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки. Експертом державної експертизи погоджено вищезазначений проект землеустрою, тому його подано на затвердження Відповідачу 20.11.2020 року. Станом на 21.12.2020 року, тобто на кінцевий строк виконання, документація не погоджена.
18.01.2021 року на адресу Відповідача надіслано лист-вимогу з проханням погодити проект землеустрою.
Листом №К-128/0-298/6-21 від 25.01.2021 року Відповідач повідомив, що функціонал реєстрації «Накази сг» був відсутній в системі електронного документообігу «ДОК ПРОФ Степ 3.0», тому Головним управлінням було протерміновано ряд клопотань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення, у тому числі і Позивача.
Позивач повторно звернувся з вимогою 11.02.2021 року на що йому надано аналогічну відповідь за №К-273/0-730/6-21 від 18.02.2021 року).
У подальшому, за результатами розгляду даного клопотання відповідачем Головним управління прийнято наказ №2-1245/15-21-СГ від 07.05.2021 року «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва на території Агрономічної сільської ради, Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520680200:01:005:0256.
Не погоджуючись із бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких мотивів.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.ч.1, 2, 3 ст.116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст.118 ЗК України.
Відповідно до ч.ч.8, 9 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст.186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до ч.4 ст.186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї етапі, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї етапі, - завірені ним копії проекту.
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягомдесяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, то регулюють відносини у відповідній сфері (ч.5 ст.186-1 ЗК України).
Згідно з ч.8 ст.186-1 Земельного кодексу України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї етапі, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї етапі, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
При цьому у розумінні ч.6 ст.186-1 ЗК України підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою є невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Але в супереч вище наведених норм, Відповідач порушив 10 денний строк, також порушив 30 денний строк, який ним встановлено у описі прийнятих документів.
Зважаючи на наведені обставини, Відповідачем допущено протиправну бездіяльність, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 24 розділу Х Земельного кодексу України у редакції Закону України від 28.04.2021 року №1423-IX з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності; д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов'язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".
Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов'язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об'єктів, передбачених статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.
До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Таким чином, з 27.05.2021 року Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області втратило повноваження з приводу розпорядження спірною земельною ділянкою.
Враховуючи, що з 27.05.2021 року до повноважень відповідача не входить розпорядження спірною земельною ділянкою, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача до вчинення певних дій, а тому у частині позовних вимог зобов'язального характеру слід відмовити.
Окрім того, позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд вирішити процесуальне питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі - шляхом зобов'язання його подати у встановлений судом строк звіт про його виконання є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
У даному ж випадку, суд не вбачає підстав для окремого встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, наголошуючи при цьому, що, відповідно до частин 2-3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Пунктом 8 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Так як позовні вимоги задоволено частково, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, на користь позивача, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн, інших витрат судом не встановлено.
Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо неналежного розгляду клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва на території Агрономічної сільської ради, Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520680200:01:005:0256.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , Адреса: АДРЕСА_1 . e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; тел. НОМЕР_2 );
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 63, ЄДРПОУ-39767547, засіб зв'язку: (0432)-55-15-60, e-mail: vinnytsia@land.gov.ua).
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом
Суддя
Секретар