Вирок від 30.07.2021 по справі 522/4852/21

30.07.2021

Справа №522/4852/21

Провадження №1-кп/522/1553/21

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

здійснивши судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси в режимі відеоконференцзв'язку з ДУ «Одеський слідчий ізолятор», на підставі обвинувального акту, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021164500000163 від 04.03.2021 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, українця, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

потерпілого - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференцзв'язку з ДУ «ОСІ»), -

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_3 , 04 березня 2021 року, в період часу з 02 години 00 хвилин по 02 годину 15 хвилин, перебував біля багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

Маючи намір на вчинення крадіжки чужого майна та переслідуючи ціль незаконного збагачення, ОСОБА_3 заліз на дах підвального приміщення вищевказаного будинку, підійшов до двох кондиціонерів Cooper&Hunter, які висіли на стіні, та, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, відрізав канцелярським ножем мідні магістралі з двох кондиціонерів Cooper&Hunter, після чого помістив їх в білий поліетиленовий пакет, який тримав в руках, та намагався покинути місце вчинення кримінального проступку, тим самим таємно викрасти майно і спричинити потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальний збиток на загальну суму 600 грн. та матеріальний збиток на загальну суму 600 грн. потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак, довести свій злочинний намір до кінця не зміг по незалежним від його волі обставинам, так як був зупинений потерпілим ОСОБА_5 на місці вчинення кримінального проступку.

Таким чином, встановлені достатні підстави вважати винним ОСОБА_3 , у вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: закінчений замах, коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.

При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, визнав в повному обсязі та підтвердив обставини справи, які описані у обвинувальному акті та пояснив суду наступне. Вказав, що дійсно 04.03.2021 року, близько 02 години ночі перебував біля багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 . Заліз на дах підвального приміщення вищевказаного будинку, підійшов до двох кондиціонерів та відрізав канцелярським ножем мідні магістралі з двох кондиціонерів Cooper&Hunter, після чого помістив їх в білий поліетиленовий пакет, який тримав в руках, та намагався покинути місце вчинення кримінального проступку, однак був зупинений потерпілим ОСОБА_5 .

У вчиненому щиро кається, просив вибачення, вказав, що зробив відповідні висновки та завіряв суд більше не порушувати закон. Просив суворо його не карати, врахувати його щире каяття у вчиненому кримінальному проступку та призначити покарання на розсуд суду.

Допитаний судом потерпілий ОСОБА_5 пояснив суду, що 04.03.2021 року приблизно о 02:00 годині ночі, знаходячись біля свого офісу, розташованого по АДРЕСА_3 , почув незрозумілий звук, коли підійшов ближче побачив пошкоджений кондиціонер та обвинуваченого, який намагався втекти з викраденими частинами від нього. Він наздогнав ОСОБА_3 та викликав поліцію. Потім з'ясував, що було пошкоджено мідні трубки від офісного кондиціонеру, вартість яких складала 600 гривень. Просив призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.

Прокурор просила призначити обвинуваченому покарання у виді двох місяців арешту.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в поданій до суду заяві просив розглядати справу без його участі.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 містять склад кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, та суд кваліфікує їх за ознаками: закінчений замах, коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд, керуючись положеннями ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Статтею 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має відповідати характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18).

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, який є громадянином України, не одружений, дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , та фактично проживає в м. Одесі, офіційно не працюючий, у лікаря на наркологічному та психіатричному обліку не значиться, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, та те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального проступку та активно сприяв досудовому розслідуванню.

Обставини, які обтяжують покарання не встановлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 КК України замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

За вчинення проступку, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.

Найбільш м'яким покаранням, яке передбачено за вчинений ОСОБА_3 проступок, є штраф.

Відповідно до абз. 4 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.

Таким чином, з урахуванням майнового стану обвинуваченого суд доходить висновку, що покарання у виді штрафу в даному конкретному випадку буде надмірним тягарем для обвинуваченого та не відповідатиме меті покарання, оскільки він офіційно непрацевлаштований.

Відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для призначення йому покарання у виді виправних робіт.

Згідно ч. 1 ст. 60 КК України, покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців.

Враховуючи обставини кримінального проступку, особу обвинуваченого, хоча в силу ст. 89 КК України вважається не судимим, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення, який офіційно не працевлаштований, наявність пом'якшуючих покарання обставин, а саме щирого каяття та активне сприяння досудовому розслідуванню та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, з урахуванням ч. 2 ст. 15 КК України, яке суд вважає достатнім для попередження нових злочинів, а саме у виді арешту, оскільки на думку суду його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства.

На підставі вище зазначеного, суд вважає, що таке покарання буде законним, достатнім і справедливим для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті призначення покарання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирався, однак як встановлено судом особа перебуває під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» в рамках іншого кримінального провадження.

Процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертиз відсутні та цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 15, 50, 56, 65, 68, 185 КК України, ст. 100, 124, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту строком на 2 (два) місяці.

Початок строку покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази по справі:

- 21 фрагмент мідної шахти від кондиціонеру та канцелярський металевий ніж - повернути їх власникам;

- CD-R диск, з відеозаписом з камер зовнішнього відеоспостереження за адресою: АДРЕСА_3 , - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1

Попередній документ
98672705
Наступний документ
98672707
Інформація про рішення:
№ рішення: 98672706
№ справи: 522/4852/21
Дата рішення: 30.07.2021
Дата публікації: 01.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Розклад засідань:
26.03.2021 11:30 Приморський районний суд м.Одеси
22.04.2021 16:00 Приморський районний суд м.Одеси
25.05.2021 10:00 Приморський районний суд м.Одеси
30.07.2021 15:30 Приморський районний суд м.Одеси
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЦИБ І В
суддя-доповідач:
ЦИБ І В
обвинувачений:
Резніков Андрій Ігорович
потерпілий:
Орловський Ярослав Євгенійович
Ткач Микола Леонідович