про закриття провадження у справі
29 липня 2021 р. м. Чернівці справа № 600/2222/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить :
- визнати протиправною бездіяльність Донецького прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 18.03.2016 р. по 06.06.2017 р. включно;
- зобов'язати Донецький прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 18.03.2016 р. по 06.06.2017 р. включно.
28.07.2021 р. від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із виправленням оскаржуваних порушень. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначив, що в травні 2021 р. фінансово - економічним відділом був зроблений розрахунок заборгованості по виплаті індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2016 р. по 06.06.2017 р., сума заборгованості склала 10489,39 грн, про що свідчить розрахунково - платіжна відомість №104 за травень 2021 р., яка 27.05.2021 р. була виплачена позивачу, що підтверджується платіжним дорученням №1496 від 27.05.2021 р.
Розглянувши вказане клопотання представника відповідача, суд застосовує до вказаних спірних правовідносин наступні норми права та робить наступні висновки.
Так, приписами п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Тобто для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень протиправними.
Предметом спору в даній справі є протиправна бездіяльність Донецького прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 18.03.2016 р. по 06.06.2017 р. включно та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 18.03.2016 р. по 06.06.2017 р. включно.
З наданих відповідачем до суду документів, судом встановлено, що 27.05.2021 р. позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 18.03.2016 р. по 06.06.2017 р., що підтверджується платіжним дорученням №1496 від 27.05.2021 р..
Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду даної справи в суді, оскаржувані порушення були виправлені відповідачем, як суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Враховуючи клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, зважаючи на викладені у ньому обставини, а також надані докази, суд приходить до висновку, що відповідач виправив порушення, яке прагнув встановити в судовому порядку позивач, такі дії у повній мірі відновили права та інтереси позивача, а відтак наявні всі правові підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Водночас, суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
За правилами частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не вирішується.
На підставі наведеного та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Клопотання представника відповідача про закриття провадження, - задовольнити.
2. Закрити провадження у справі №600/2222/21-а за позовом ОСОБА_1 до Донецького прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
3. Копії ухвали направити сторонам.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя І.В. Маренич