"28" липня 2021 р.
Справа № 642/3377/21
Провадження № 2/642/1526/21
28 липня 2021 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Грінчук О.П.,
за участю секретаря - Мотора В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги газопостачання,
Представник позивача звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з газопостачання, з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат, у загальному розмірі 8023.52 грн., вказуючи що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» за адресою м. Харків, вул. Кокчетавська, 31. Внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо оплати послуг з газопостачання утворилася вищевказана заборгованість, яка не погашена. Тому представник позивача звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 10.06.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав заяву, у якій просив розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, у разі не явки відповідачів не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце повідомлявся належним чином в установленому законом порядку. Про причини неявки суду невідомо, заяв та клопотань не надходило, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Суд у зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача та не подання відзиву відповідачем, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з'явився, у порядку заочного розгляду справи за наявними в справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставиш які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з постачання та розподілу природного газу віднесено до комунальних. Пункт 5 ч. 2 ст. 7 Закону встановив обов'язок споживачів оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений у пункті 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Суд наголошує, що факт не підписання споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, однак при стягнені заборгованості зі споживача необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг, зокрема їх обсяг, вартість, а також настання у споживача строку виконання грошового зобов'язання з оплати таких послуг.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано:
примірник Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, з додатками без підпису та без зазначення в ньому даних споживача;
розрахунок заборгованості за період часу з 01.10.2016 по 28.02.2021, згідно якому сума заборгованості з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , складає: 6372.55 грн.
Також позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 560.64 грн. - 3% річних та 1090.33 грн. інфляційних витрат.
Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 09.06.2021 відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою в м. Харкові, зокрема, за адресою АДРЕСА_1 , не значиться.
Згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України від 11.06.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою/знятою з реєстрації в м. Харкові не значиться.
Не проживання споживача у квартирі, яка належить йому на праві власності, та факт відсутності його реєстрації у цій квартирі не звільняє останнього, як власника квартири, від обов'язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг.
Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17.
Проте, жодних доказів того, що власником будинку за адресою АДРЕСА_1 , є відповідач ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування в справі та має істотне значення для її правильного вирішення.
Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» задоволенню не підлягають, оскільки позивачем всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не доведено факт користування ОСОБА_1 як споживачем або як власником житла в період часу з 01.10.2016 по 28.02.2021 послугами, заборгованість за надання яких позивач просить стягнути з відповідача за адресою АДРЕСА_1 .
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 264-265, 279 ЦПК України, суд-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» (код ЄДРПОУ 39590621) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення заборгованості за послуги газопостачання - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.
Головуючий