Справа № 187/979/20
2/0187/113/21
"15" липня 2021 р. смт Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Боняк О.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
23.07.2020 до суду звернувся представник позивача Блащак Р.Л. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 19.06.2017 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та відповідачем було укладено договір позики № 210099 в електронній формі на суму 3700,00 грн. строком на 20 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача (банківська картка). Відповідач, в свою чергу, зобов'язався сплатити проценти за користування позикою в розмірі 1,8 % від суми позики, але не менше ніж 20 (двадцять гривень) за перший день користування позикою, 1,8% від суми позики, щоденно, починаючи з другого дня в межах строку позики, 1,8% від суми процента, додатково та основних процентів, від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п. 1.3 договору.
Термін повернення позики закінчився, проте відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконав, а тому, станом на 14.07.2020 року у відповідача перед ТОВ «ВЕЛЛФІН» виникла заборгованість у розмірі 159 824,20 грн., яка складається з: 3700,00 грн. - основний борг; 74725,20 грн. - заборгованість по відсоткам; 81399,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики в розмірі 159824,20грн. та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2397,36,00 грн.
Ухвалою судді від 04.08.2020 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача Блащак Р.Л . надала суду заяву про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представник відповідач ОСОБА_3 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність та відзив, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог та просить суд застосувати строк позовної давності, так як відповідач не здійснювала жодного платежу в рахунок погашення заборгованості за Договором позики № 210099 від 19.06.2017 року, а моментом порушення Відповідачем терміну внесення чергового платежу є 09.07.2017 року, наданому позивачем до суду. З 09.07.2017 року по теперішній час відповідач не вчиняла жодної дії щодо сплати заборгованості за тілом кредиту та процентами, ніяких дій щодо визнання свого боргу вона не вчиняла як особисто, так і через іншу особу з її згоди. Таким чином , відповідач вважає, що стосовно стягнення заборгованості за Договором позики №210099 від 19.06.2017 року сплинув строк позовної давності09.07.2020 року, а позивач звернувся з позовною заявою до суду тільки 23.07.2020 року.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 19.06.2017 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 210099 на суму 3700,00 грн. на строк 20 календарних днів, тобто до 09.07.2017 року.
Зазначений договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://creditup.com.ua і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення договору - реєстрації заявником в особистому кабінеті на сайті товариства, заповнення всіх полів заявки, зокрема зазначення інформації щодо реквізитів банківської картки відповідача, підписання ОСОБА_1 договору електронним підписом.
Відповідно до умов договору позики відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на його банківський рахунок (банківська картка) було надано позику в розмірі 3700,00 грн., строком на 20 календарних днів, зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 1,8 % від суми позики, але не менше ніж 20 (двадцять гривень) за перший день користування позикою, 1,8% від суми позики, щоденно, 1,8% від суми процента, додатково та основних процентів, від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п. 1.3 договору, (п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 договору).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання - це право-відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється у три роки (статті 256 та 257 ЦК України).
Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідачем по справі заявлено про застосування позовної давності.
Зі свого боку позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності та не наведено поважних причин його пропуску.
Під час слухання справи, відповідач просив застосувати строк позовної давності до вимог ТОВ «ВЕЛЛФІН» та відмовити йому у задоволенні позову, оскільки його позов пред'явлено після закінчення строку позовної давності.
Керуючись вказаними нормами права, а також встановивши, що кінцевим терміном повернення заборгованості за договором позики є 09 липня 2017 року, а отже 10.07.2017 є датою з якої обліковується строк не виконання зобов'язань боржником, що є підставою для звернення до суду з вимогою про захист цивільних прав, а з позовом до суду ТОВ «ВЕЛЛФІН» звернувся лише в 23 липня 2020 року, тому суд дійшов висновку про можливість застосування до спірних правовідносин загальний трирічний строк позовної давності за наявності відповідної заяви відповідача, що в силу вимог ст. 267 ЦК України є правою підставою для відмови у задоволенні позову ТОВ «ВЕЛФІНН».
Таким чином суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи положення п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем не відшкодовуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 261, 266, 267, 509, 526, 530, 610, 612, 631 ЦК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В. О. Говоруха