Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2019/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", місто Київ
до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", місто Харків
про стягнення 39 197,27 грн.
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" 39 197,27 грн. страхового відшкодування в порядку суброгації, у відповідності до положень статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування".
Також позивач просить суд покласти на Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31 травня 2021 року позовну заяву ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2019/21. Розгляд справи призначено без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України; відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
З матеріалів справи № 922/2019/21 вбачається, що поштове відправлення з ухвалою Суду про відкриття провадження від 31.05.2021 вручено ТДВ "МСК" 03 червня 2021 року; ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" - 18 травня 2021 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями Укрпошти, які повернулися на адресу суду та долучені до матеріалів справи. Отже, сторони визнаються такими, що були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
22 червня 2021 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшла заява представника ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат (за вх. № 14603), яку було прийнято судом до розгляду.
Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", разом з тим, наданими відповідачу процесуальними правами не скористалася; у встановлений статтею 251 ГПК України строк відзив на позовну заяву не подало.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно розглянувши справу № 922/2019/21 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
04 грудня 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (як Страховиком) та ОСОБА_1 (як Страхувальником) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 2040/20-Т/Х/01, згідно якого ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" взяло на себе зобов'язання відшкодувати Страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій (страхових ризиків), в т.ч. викрадення, збитки внаслідок ДТП, збитки внаслідок інших подій; ТЗ - автомобіль марки "BMW Х6" д.н. НОМЕР_1 (його окремі складові частини чи додаткове обладнання).
З матеріалів справи вбачається, що 23 лютого 2021 року в Полтавській області, в місті Кременчук, на вул. Халаменюка, будинок 10 сталася ДТП за участю автомобіля "Skoda Fabia". д.н, НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки "BMW Х6" д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Дана ДТП сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху обома водіями: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується Постановами Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області по справах № 537/928/21 від 11 березня 2021 року та № 537/926/21 від 23 березня 2021 року.
Внаслідок даної ДТП транспортному засобу марки "BMW Х6" д.н. НОМЕР_1 спричинені механічні пошкодження, а його власнику, завдано матеріальний збиток. Відповідно, 24 лютого 2021 року Страхувальник звернувся до ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" із Заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу. Страховиком, в свою чергу, було складено Акт огляду транспортного засобу (дефектну відомість) від 24.02.2021, в якому визначено характер пошкоджень.
Загальний розмір відновлювального ремонту відповідно до Рахунків ТОВ "Бавария Моторс" (2) № BL000007738 від 02 березня 2021 року та № BL000008457 від 25 березня 2021 року склав 83 394,53 грн.
Відповідно до Страхових актів № 006.00393321-1 від 30.03.2021 та № 006.00393321-2, а також Розрахунку суми страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 2040/20-Т/Х/01 ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" визначено страхове відшкодування в повному розмірі (франшиза за Договором - 0) та здійснено виплату 83 394,53 грн., в т.ч. на суму 77 454,77 грн. згідно Платіжного доручення № 12190243 від 05 березня 2021 року, а 5 939,76 грн. згідно Платіжного доручення № 17426144 від 01 квітня 2021 року. Кошти сплачено на рахунок ТОВ "Бавария Моторс" із призначенням платежу "Страх. Виплата ОСОБА_1 …"
Отже позивач виконав свої зобов'язання перед Страхувальником згідно умов Договору добровільного страхування наземного транспорту № 2040/20-Т/Х/01 від 04 грудня 2020 року.
Разом з тим, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Skoda Fabia", д.н. НОМЕР_2 на момент скоєння вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ТДВ "Міжнародна СК" (Поліс № ЕР-201543329). Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну за даним Полісом складає 130 000,00 грн.; франшиза - 2 500,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" також зазначає, що зверталося до відповідача із Претензією на суму 77 454,77 грн. - за вих.. № 220321-900/р від 22.03.2021, а також Доповненням до Претензії на суму 5 939,76 грн. за вих.. № 150421-1067/р від 15.04.2021. Проте відповідні Претензії залишено ТДВ "Міжнародна СК" без відповіді та без задоволення.
Обставини щодо стягнення страхового відшкодування в примусовому порядку стали підставою для звернення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до суду із даним позовом. При цьому, розраховуючи розмір коштів, що підлягають стягненню з ТДВ «Міжнародна СК» - 39 197,27 грн., позивач звертає увагу на обопільну вину учасників ДТП, а також франшизу за Полісом № ЕР-201543329.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Частиною першою статті 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.
Судом враховано, що на виконання умов Договору добровільного страхування наземного транспорту № 2040/20-Т/Х/012020 ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" здійснено виплату страхового відшкодування на суму 83 394,53 грн., а отже до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, в межах цієї суми.
Відповідно, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" реалізувало таке право кредитора шляхом пред'явлення вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" оскільки за Полісом № ЕР-201543329 (договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) відповідач надав згоду на прийняття обов'язку сторони боржника у деліктному зобов'язанні, якщо воно виникне, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб в розмірі 130 000,00 грн. та з франшизою в розмірі 2 500,00 грн.
Згідно з частиною другою статті 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Водночас, як передбачено приписами частини третьої статті 985 ЦК України, особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
За змістом пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
За загальним правилом, згідно з положеннями статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Однак, спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", покладено на страховика (винної особи) у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" також визначено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна. Згідно пункту 36.2 зазначеної статті, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
З огляду на викладене, суд зазначає, що достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є платіжні доручення та рахунки на сплату послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу.
Крім того, згідно пункту 36.3. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
З матеріалів справи вбачається обопільна вина водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, що підтверджується Постановами Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області по справах № 537/928/21 від 11 березня 2021 року та № 537/926/21 від 23 березня 2021 року, а відтак обумовлює виплату страхового відшкодування у рівних частинах кожною з винних осіб, зокрема, в силу вимог частини першої статті 1172 ЦК України, тож суд зазначає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення страхове відшкодування у розмірі половини фактично виплаченої суми за вирахуванням франшизи (згідно формули 83 394,53 грн. / 2) - 2 500,00 грн.), що повністю узгоджується з приписами пункту 3 частини першої статті 1188 та частини першої статті 1191 ЦК України.
За змістом пункту 36.2. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Отже, процедура отримання страхового відшкодування в порядку, передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", детально регламентована на законодавчому рівні та передбачає вчинення потерпілим і страховиком ряду взаємних, послідовних, кореспондуючих одне одному юридично значимих дій.
До числа юридично значимих дій потерпілого (іншої особи, яка має відповідне право), необхідних для отримання страхового відшкодування, належить, у тому числі, подання страховику заяви про страхове відшкодування.
Водночас суд зауважує, що подання відповідної заяви, як підстави для виплати страхового відшкодування не заперечує права потерпілого звернутися за судовим захистом у разі ігнорування страховиком такої заяви, незгоди із розміром визначеної страхової виплати чи із рішенням страховика про відмову у страховому відшкодуванні.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 465/4287/15 підтримала власний правовий висновок (викладений у постанові від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к) і зауважила, що у Законі № 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.".
У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.
Враховуючи викладене, подання відповідної заяви, як підстави для виплати страхового відшкодування не заперечує права потерпілого звернутися за судовим захистом безпосередньо до суду.
Також судом було встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" знаходиться в стані припинення з 22.05.2021 - внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результат її ліквідації.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування", разом з тим, звернулося до Господарcького суду Харківської області з позовною заявою у даній справі 21 травня 2021 року, згідно відбитку штемпеля установи поштового зв'язку на конверті, тобто станом на 21.05.2021 позивачем було обрано належний спосіб захисту (звернення кредитора до суду з позовом про стягнення заборгованості).
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" щодо стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" 39 197,27 грн. страхового відшкодування в порядку суброгації обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розглянувши також вимогу позивача щодо розподілу судових витрат у даній справі та стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" судового збору і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Позовні вимоги у даній справі задоволено у повному обсязі, а відтак витрати по сплаті судового збору в мінімальному розмірі - 2 270,00 грн. покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь ПрАТ "СК "Арсенал Страхування".
Також дослідивши матеріали справи та докази, надані представником ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Так, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом із тим, згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, при здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Суд також звертає увагу на те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається із матеріалів справи, в якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката до матеріалів справи надано Договір про надання правової допомоги № 110119, укладений 11 січня 2019 року між ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" (як Довірителем) та адвокатом Даниловим Анатолієм Григоровичем, що діє на підставі Свідоцтва про право па заняття адвокатською діяльністю виданого Запорізькою обласною кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури № 462 від 02.02.2004 (надалі - Адвокат), відповідно до умов якого Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Довіритель зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами. За правову допомогу, Довіритель сплачує Адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатком №1 до цього Договору.
Відповідно до Акту виконаних робіт № 922/2019/21 від 09 червня 2021 року до Договору про надання правової допомоги № 110119 від 11.01.2019 (Додаток №1) Адвокат надав, а Довіритель прийняв юридичні (правничу допомогу) послуги загальною вартістю 3 000,00 грн., а саме: визначення підсудності розгляду позовної заяви, вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, аналіз правового конфлікту, надання правової інформації - 1 година вартістю 1 000,00 грн.; аналіз діючого законодавства з питань відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, вивчення законодавства, що підлягає застосуванню, підбір та аналіз судової практики Верховного суду стосовно розгляду спорів подібного характеру, зустріч з довірителем та визначення стратегії захисту його інтересів під час розгляду справи в суді - 1 година вартістю 1 000,00 грн.; підготовка позовної заяви та формування пакету документів за позовом ПРАТ "СК "Арсенал Страхування" до ТДВ "Міжнародна страхова компанія" про стягнення заборгованості (№ 922/2019/21) - 1 година вартістю 1 000,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.
Дослідивши зазначені докази, господарський суд дійшов висновку, що таких їх достатньо для встановлення самого факту надання адвокатом професійної правничої допомоги у даній справі. Крім того, судом враховано, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Крім того, позивачем також подано до суду докази на підтвердження фактичного здійснення витрат на професійну правничу допомогу ПрАТ "СК "Арсенал Страхування": оригінал платіжного доручення від 10.06.2021 за № 31727346 на перерахування коштів у розмірі 3 000,00 грн. на користь Данилова А.Г. із призначенням платежу: оплата за надання правової допомоги у справі № 922/2019/21.
Враховуючи наведене, подані до суду докази в сукупності приймаються, як належні, а витрати Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн., за таких обставин, підлягають розподілу.
При цьому, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
У розрізі спірних правовідносин, при вирішенні даної справи судом також враховано правову позицію, висловлену Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, згідно якої у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), з урахуванням конкретних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що заявлені Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн. підтверджені належними доказами, є повністю співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію розумності їхнього розміру, а тому можуть бути задоволені.
Відповідно, за приписами частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" також підлягають стягненню витрати позивача на професійну правничу допомогу в Господарському суді Харківської області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 13, 15, 16, 73-80, 86, 123, 126, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (місцезнаходження: 61001, місто Харків, проспект Гагаріна, будинок 41/2, корпус 8, офіс 1-12; код ЄДРПОУ 31236795) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (місцезнаходження: 03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154; код ЄДРПОУ 33908322) страхове відшкодування в порядку суброгації в розмірі 39197,27 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "28" липня 2021 р.
Суддя В.В. Рильова
справа № 922/2019/21