Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1882/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Маматова Сергія Михайловича, місто Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВА", місто Харків
про стягнення 16 613,91 грн.
без виклику учасників справи
Фізична особа-підприємець Маматов Сергій Михайлович (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВА" (відповідача) 16 613,91 грн. з яких: 15 943,00 грн. - сума основного боргу за Договором № 0402/21 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 04 лютого 2021 року, 322,03 грн. - інфляційні втрати, 106,99 грн. - три проценти річних та 241,89 грн. - пеня. Також позивач просить суд покласти на ТОВ "ПАВА" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31 травня 2021 року позовну заяву Фізичної особи-підприємця Маматова Сергія Михайловича прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1882/21. Розгляд справи призначено без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України; відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення з ухвалою Суду про відкриття провадження у справі № 922/1882/21 вручено ФОП Маматову С.М. 07 червня 2021 року, а ТОВ "ПАВА" 03 червня 2021 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями Укрпошти, які повернулися на адресу суду та долучені до матеріалів справи. Отже, сторони визнаються такими, що були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАВА" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк відзив на позовну заяву до суду не подало.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно розглянувши справу № 922/1882/21 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; дослідивши матеріали справи, всебічно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
04 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАВА" (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Маматовим Сергієм Михайловичем (Виконавець) було укладено Договір № 0402/21 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання по технічному обслуговуванню та ремонту легкових автомобілів, які належать Замовнику, надалі Транспортний засіб, а Замовник зобов'язується в строк та на умовах даного договору оплачувати роботи та послуги.
Відповідно до пунктів 3.1.1. - 3.1.3. Договору Виконавець зобов'язаний провести огляд автомобіля, діагностику та підготувати наряд-замовлення з переліком необхідних робіт, матеріалів та запасних частин, необхідних для проведення технічного обслуговування та ремонтних робіт. Після погодження вартості робіт прийняти автомобіль для проведення робіт.
На підставі погодженого наряд-замовлення виконати роботи, належним чином, якісно і у визначені Сторонами строки. У випадку відсутності на складі Виконавця необхідних запасних, частин чи витратних матеріалів необхідних для проведення ремонту чи обслуговування термін виконання робіт може бути змінено.
Згідно пунктів 4.1., 4.2. Договору Замовник зобов'язаний прийняти у Виконавця виконані роботи протягом 5-х робочих днів від дати отримання повідомлення про завершення робіт. Замовник перевіряє повноту та якість робіт по акту виконаних робіт в момент їх прийняття. Акт виконаних робіт підписується уповноваженими представниками Замовника та Виконавця.
Пунктами 5.1. - 5.3. Договору передбачено, що, вартість робіт по технічному обслуговуванню та ремонту транспортного засобу складається виходячи з цін агрегатів, запасних частин, комплектуючих та витратних матеріалів, що діють на дату складання попереднього наряд-замовлення, а також вартості кожного виду робіт та послуг у відповідності до розцінок Виконавця.
Перелік робіт та їх вартість вказуються Виконавцем у наряд-замовленні, який погоджується з Замовником.
Повний розрахунок за виконані роботи та надані послуги здійснюється Замовником по факту складання акту виконаних робіт для виконаного наряда- замовлення.
Як вбачається з матеріалів справи, за замовленням ТОВ «ПАВА», ФОП Маматовим С.М. було виконано поточний ремонт транспортного засобу - автомобіля Renault Dokker, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 . На виконання умов Договору № 0402/21 сторонами було складено Наряд- замовлення № 3323 від 02 березня 2021 року (всього послуг 23) на суму 18 943,00 грн.
За фактом виконання замовлення сторонами також підписано та скріплено печатками ФОП Маматова С.М. і ТОВ «ПАВА» Акт надання послуг № 248 від 02. березня 2021 року на загальну суму 18 943,00 грн., в т.ч. ПДВ. Згідно Акту Замовником засвідчено прийняття автомобіля після ремонту та відсутність претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Тобто Виконавцем в повному обсязі були виконані роботи та надані послуги згідно наряд-замовлення, а Замовник в повному обсязі прийняв роботи та надані послуги. Однак, оплату за послуги по ремонту автомобіля здійснено ТОВ "ПАВА" лише частково: сплачено 3 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1080 від 01 квітня 2021 року.
Крім того, в позовній заяві ФОП Маматов С.М. повідомив, що направляв на адресу відповідача лист від 11.05.2021, в якому просив посприяти оплаті за виконані роботи терміном да 14 травня 2021 року. Проте вказаний лист залишено ТОВ "ПАВА" без відповіді та без задоволення. Про причини невиконання зобов'язань за Договором відповідач також не повідомив.
Таким чином, на час розгляду справи заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВА" за Договором № 0402/21 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів становить 15 943,00 грн. Крім того, внаслідок прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем також нараховано та заявлено до стягнення три проценти річних в розмірі 106,99 грн., інфляційні втрати в розмірі 322,03 грн. (в порядку статті 625 Цивільного кодексу України) та пеню в розмірі 241,89 грн. (згідно пункту 5.5. Договору). Обставини щодо стягнення суми основного боргу та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення Фізичної особи-підприємця Маматова Сергія Михайловича до суду із даним позовом.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).
Аналіз укладеного сторонами № 0402/21 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів та інших документів, складених під час формування спірних правовідносин, дає підстави зробити висновок про те, що така угода за своєю правовою природою та істотними умовами є договором про надання послуг, регулювання якого здійснюється главою 63 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до приписів статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.
Згідно приписів статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАВА" в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростувало; жодних доказів остаточної оплати послуг з ремонту автотранспорту не надало, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Маматова Сергія Михайловича в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 15 943,00 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами частини другої статті 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина перша статті 199 ГК України).
Відповідно також до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Частиною шостою статті 231 ГК України також передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 5.5. Договору за несвоєчасну сплату за послуги Виконавця, Замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, за кожний день, що діяла на момент прострочення.
Враховуючи неналежне виконання ТОВ "ПАВА" зобов'язань з оплати послуг у встановлений Договором термін, господарський суд доходить висновку про правомірність позовних вимог в частині застосування штрафних санкцій. Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок пені, суд встановив, що нарахування у період з 03.03.2021 по 31.03.2021 на суму 18 943,00 грн. та у період з 02.04.2021 по 17.05.2021 на суму 15 943,00 грн. не суперечить вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними. Відповідно, суд приходить до висновку про задоволення позову Фізичної особи-підприємця Маматова Сергія Михайловича в частині та стягнення з відповідача пені в розмірі 241,89 грн.
Крім того, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов'язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов'язку, нового додаткового обов'язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
В позовній заяві наведено розрахунок трьох процентів річних у період з 03.03.2021 по 31.03.2021 на суму 18 943,00 грн. та у період з 02.04.2021 по 17.05.2021 на суму 15 943,00 грн., а також та інфляційних втрат за березень 2021 року.
Здійснивши самостійний розрахунок, суд зазначає, що арифметично правильними є таке нарахування річних: у період (1) - 18 943,00 x 3 % x 29 : 365 : 100 = 45,15 грн., період (2) - 15 943,00 x 3 % x 46 : 365 : 100 = 60,28 грн., а всього: 105,43 грн. В задоволенні позову в частині стягнення 1,56 грн. суд відмовляє, у зв'язку із безпідставністю відповідних нарахувань.
Крім того, суд звертає увагу на те, що кількість місячних індексів інфляційної індексації у межах певного проміжку часу визначається кількістю цілих місяців, впродовж яких існувала непогашеною відповідна сума грошового зобов'язання, тобто починаючи з наступного місяця, за місяцем дати початку відліку періоду, і завершуючи місяцем, що передує місяцю, у якому відбулося погашення; мінімальний період застосування індексу інфляції є саме повний місяць, за який він розрахований, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати про знецінення коштів на відповідний коефіцієнт індексу за частину такого місяця, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.10.2018 у справі № 910/9938/17.
Відповідно, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Маматова Сергія Михайловича в частині нарахування інфляційних втрат за березень 2021 року в розмірі 322,03 грн. не можуть бути задоволені судом, оскільки прострочення тривало менше повного місяця.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частинами першою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якими визначено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог; якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи обґрунтованість заявлених ФОП Маматовим С.М. позовних вимог, судовий збір в мінімальному розмірі, що визначений Законом України "Про судовий збір" - 2 270,00 грн. покладається судом на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАВА", з вини якого виник спір, та підлягає стягненню на користь позивача у даній справі.
Крім того, на виконання пункту 9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, ФОП Маматовим С.М. в позовній заяві визначено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн. Водночас позивач зазначив, що Відповідні докази щодо розміру витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення по справі у разі задоволення позовних вимог у повному обсязі або частково.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 221 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає за необхідне вирішити питання про судові витрати в додатковому рішенні та встановити ФОП Маматову С.М. строк для подачі суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 13, 15, 16, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Маматова Сергія Михайловича задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВА" (місцезнаходження: 61003, місто Харків, майдан Павлівський, будинок 10; код ЄДРПОУ 25612945) на користь Фізичної особи-підприємця Маматова Сергія Михайловича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) суму основного боргу за Договором № 0402/21 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів в розмірі 15 943,00 грн., пеню в розмірі 241,89 грн., три проценти річних в розмірі 105,43 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВА" трьох процентів річних в розмірі 1,56 грн. та інфляційних втрат в розмірі 322,03 грн. - в позові відмовити.
Питання щодо розподілу судових витрат буде вирішено Судом 09 серпня 2021р.
Встановити Фізичній особі-підприємцю Маматову Сергію Михайловичу строк для подачі доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат - протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду - до 02 серпня 2021р. включно (з урахуванням вихідних та святкових днів).
Звернути увагу сторін на те, що згідно статті 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (без виклику учасників справи).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "28" липня 2021 р.
Суддя В.В. Рильова
справа № 922/1882/21