26 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/2630/19 пров. № А/857/8665/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Онишкевича Т. В., Хобор Р. Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року, ухвалене головуючим суддею Нор У. М. у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання вчинити дії,
08.10.2019 ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з січня 2012 року по вересень 2017 року на суму пенсії 11821,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що має право на компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» у зв'язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, нарахованих їй на підставі рішення суду.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 нарахувати та виплатити згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Зарічненського районного суду Рівненської області від 26.04.2011 у справі №2-а- 1035/11 за період з 07.10.2010 по 07.04.2011 на суму пенсії 11821,73 грн, по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Зарічненського районного суду Рівненської області від 26.04.2011 у справі №2-а-1035/11 за період з 07.10.2010 по 07.04.2011 на суму пенсії 11821,73 грн, по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії. Стягнуто на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано пропуск позивачем строку звернення до суду, в той час як застосування строку звернення до адміністративного суду передує вирішенню спору по суті. Зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки нарахування позивачу пенсії на виконання судового рішення здійснило Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області, а виплачено Головним управлінням Державної казначейської служби України в Рівненській області. Вказує, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що виплата коштів на виконання рішення суду носить разовий характер та не підпадає під дію статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», а розрахунок компенсації обчислений позивачем із неправильним застосуванням індексу інфляції, чим порушено дискреційні повноваження відповідача на обрахунок компенсації.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 26.04.2011 у справі №2-а-1035/11 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області провести нарахування та виплачувати ОСОБА_1 доплату до пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні добровільного гарантованого відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до частини третьої статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком за період з 07.10.2010 по 07.04.2011 з урахуванням раніше виплачених сум.
Постанова суду набрала законної сили 15.11.2011.
На виконання зазначеної постанови Зарічненського районного суду Рівненської області від 26.04.2011 у справі №2-а-1035/11 відповідачем здійснено ОСОБА_1 перерахунок підвищення до пенсії та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 11821,73 грн у січні 2012 року, а фактичну виплату перерахованих соціальних виплат в розмірі здійснено у травні 2018 року, що сторонами визнається.
14.08.2019 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою щодо проведення розрахунку і виплати компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Листом від 20.08.2019 №1545/02-9 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило позивача про відсутність підстав для виплати компенсації з огляду на те, що нарахування та виплата сум пенсії за рішенням суду проведена без порушення умов та строків, визначених статтею 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», частиною другою статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості рішеннями суду, виконання яких гарантується державою».
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки нараховані та виплачені позивачу суми пенсії за минулий час є тим доходом, що не був отриманий з вини відповідача, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням виплат за період з 07.10.2010 по 07.04.2011 та по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, то і слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за вказаний період з метою ефективного відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася.
Апеляційний суд, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 вказаного Закону визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі-компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з статтею 3 цього Закону визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку.
Компенсація за порушення строків виплати проводиться тоді, коли грошовий дохід (пенсія) особи з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.
При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив раніше у постановах від 19.12.2011 (справа №6-58цс11), від 11.07.2017 (справа №21-2003а16). Такий підхід підтримано і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03.07.2018 (справа №521/940/17), від 11.02.2021 у справі № 1540/3742/18.
За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід; чи виплачений, і коли, цей платіж; чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Крім того, у постанові від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19, Верховний Суд зазначив, що згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Як встановлено з матеріалів справи, на виконання постанови Зарічненського районного суду Рівненської області від 26.04.2011 у справі №2-а-1035/11, яка набрала законної сили 15.11.2011, Управлінням Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області здійснено нарахування підвищення до пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених статтями 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 07.10.2010 по 07.04.2011, а фактичну виплату нарахованої у розмірі 11821,73 грн пенсії - 25.05.2018.
Однак у травні 2018 року до складу виплачених сум органом Пенсійного фонду не було включено компенсації за порушення строків виплати пенсії у відповідності до приписів Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Слід зазначити, що судом першої інстанції правильно враховано, що компенсація, передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Враховуючи викладене, а також те, що несвоєчасне нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених статтями 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснено з вини Пенсійного органу, який нараховує і виплачує відповідні виплати, позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 07.10.2010 на суму пенсії 11821,73 грн.
Що стосується доводів скаржника про пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду, то слід зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.06.2021 у справі № 240/186/20, у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати саме з моменту отримання листа-відповіді органу Пенсійного фонду України про відмову у виплаті особі компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, пов'язується початок перебігу строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним рішення власника або уповноваженого ним органу (особи) щодо відмови у виплаті відповідної компенсації та зобов'язання останнього її виплатити. Саме відмова у виплаті особі компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати свідчить про факт ймовірного порушення суб'єктом владних повноважень права особи на отримання такої компенсації та зумовлює виникнення у такої особи права на захист у судовій юрисдикційній формі, а саме, у формі звернення з відповідним позовом до адміністративного суду.
Як встановлено, про порушення своїх прав позивач могла дізнатися тільки з листа відповідача від 20.08.2019 щодо відмови у виплаті їй компенсації втрати частини доходів.
За таких обставин саме з моменту отримання зазначеного листа-відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 20.08.2019 розпочався перебіг передбаченого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку для звернення ОСОБА_1 до суду із заявленими нею позовними вимогами.
Таким чином, подання позивачем до суду позовної заяви 04.10.2019 свідчить про її звернення до суду в межах встановленого КАС України строку.
Також не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо неналежного відповідача у даній справі, оскільки відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» саме Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Що стосується покликання відповідача на порушення ОСОБА_1 його дискреційних повноважень на обчислення компенсації втрати частини доходів, такі є безпідставними, оскільки позивачем не здійснювалось обчислення розміру компенсації втрати частини доходів, яка підлягає їй виплаті, а судом першої інстанції, в свою чергу, не стягувалось з відповідача на її користь чітко визначений розмір компенсації втрати частини доходів.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі № 460/2630/19 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді Т. В. Онишкевич
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 26.07.2021