АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа № 22-7345 Головуючий у 1 інстанції: Неганова Н.В.
Доповідач: Євтушенко О.І.
18 серпня 2009 року Апеляційний суд м. Києва в складі:
Головуючого: ЄВТУШЕНКО О.І.
суддів: БІЛИЧ І.М., КОТУЛИ Л. Г. при секретарі ТУРЧЕНКО Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та Акцірнерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Апеляційний суд, -
В травні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподвяної в результаті дорожно-транспортної пригоди.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12 березня 2009 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача майнову шкоду в розмірі 3210 гривень 90 коп., та моральну шкоду в сумі 2500 гривень, судовий збір 59 гривень 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, а всього стягнуто 5800 гривень 40 коп.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення винесено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній інстанції представник відповідача підтримав подану ним апеляційну скаргу.
Позивач просив відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді ЄВТУШЕНКО О.І., пояснення осіб, які з'явились в апеляційну інстанцію, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено, що 11 грудня 2007 року о 16 годині 20 хвилин на перехресті вул. Набережно - Хрещатицької та вул. Спаської в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за частю автомобіля НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, та автомобіля НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_3
Зіткнення сталося з вини відповідача ОСОБА_1, який постановою Подільського районного суду м. Києва від 22 лютого 2008 року був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. Провадження в справі відносно ОСОБА_1 було закрито в зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. В постанові зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п.16.6 Правил дорожнього руху, і в результаті чого сталося зіткнення автомобілів, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
В результаті зіткнення автомобілю „Міцубісі" д.н. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, і яким на підставі довіреності має право розпоряджатися позивач були завдані механічні пошкодження.
Матеріальний збиток, нанесений власнику автомобіля „Міцубісі" д.н. НОМЕР_2. згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 761 від 18.03.2008 року становить 13416 гривень 90 копійок.
Позивачем було здійснено оплату за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 450 гривень.
Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ВАТ «УСК Джералі Гарант», що підтверджується полісом НОМЕР_3. 30 квітня 2008 року ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» виплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 8880 гривень, що вбачається з заяви на видачу готівки № 46430 від 30.04.2008 року.
Саме суму 8880 гривень позивач сплатив за ремонт автомобіля, який знаходиться у нього у розпорядженні.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода заподіяна майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Не врахував, що реальна шкода заподіяна позивачеві становить 8880 гривень, які він сплатив за ремонт.
Враховуючи те, що позивач не є власником ушкодженного майна і власник автомобіля ОСОБА_4 не надав йому відповідного доручення для стягнення заподіяної її шкоди, ушкодженням його майна суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що на користь позивача необхідно стягнути майнову шкоду в розмірі 3210, 90 гривень.
Визначаючи розмір моральної шкоди, заподіяної позивачу, суд першої інстанції не застосував ст. 1167 ЦК України в повній мірі.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року, моральна шкода підлягає відшкодуванню в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, його стану здоров*я, з урахуванням ступеня вини водія відповідача та інших обставин.
Судом першої інстанції не враховано, що автомобіль не належить позивачем і він керував ш на підставі доручення, при цьому в скоєній дорожно-транспортній пригоді не дістав тілесних ушкоджень, а лиша зазнав стресу в результаті зіткнення, що визначено позивачем, як належна підстава для стягнення моральної шкоди, інші підстави зазначені позичем для стягнення моральної шкоди не є належними, а тому з урахуванням діючих норм права та судової практики розмір моральної шкоди необхідно визначити позивачу в розмірі 1000 гривень.
Крім того ніхто із сторін не пред*являв позов до Акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», але судом постановлено рішення про відмову у задволенні позову до AT «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», що не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки суд вийшов за межі позовних вимог.
За таких обставин рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обгрунтованним, воно підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що судом першої інстанції та апеляційним судом з*ясовані і витребовані всі необхідні матеріали по справі і з урахуванням діючих норм права, апеляційний суд вважає можливим постановити нове рішення.
Враховуючи обставини по справі апеляційний суд приходить до висновку, що позивач не надав суду відповідних доказів того, що з вини відповідача йому заподіяна майнова шкода, він не є власником ушкодженного майна, а тому його позовні вимоги в частині відшкодування майнової шкоди не грунтуються на законі і задоволенню не підлягають, а позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково в розмірі 1000 гривень з урахуванням обставин, викладених вище.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково, скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 березня 2009 року та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000 гривень, а в задоволенні позову про стягнення майнової шкоди відмовити.
Рішення набирає законної чинності з моменту його оголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.