Справа № 22- 7521/2009 р.
Головуючий у 1-інстанції: Бобровник О.В.
Доповідач: Кравець В.А.
25 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: Головуючої - Кравець В.А. Суддів- МараєвоїН.Є., Мороз Л.Л. При секретарі - Гладун X. А.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною, скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 18 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі між власниками
за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності, виплату грошової компенсації та визнання права власності, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5, у якому просив поділити жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в натурі між власниками.
Зазначив, що він є власником 2/12 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1
Власниками іншої частини будинку є ОСОБА_2, 2/12 частини будинку, та ОСОБА_3, 2/12 частини будинку. Відповідачі користуються будинком, перешкоджають позивачу користуватись його частиною в будинку.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про припинення права власності, виплату грошової компенсації та визнання права власності.
Свої вимоги мотивували тим, шо ОСОБА_4 у спірному будинку не проживає та не має наміру вселятися в нього 8 років ОСОБА_4 не вимагав своєї частки нерухомого майна, не реєстрував своє право на нерухоме майно у Київському БТІ, не з'являвся у будинку та не цікавився його мешканцями, довгий час він не цікавився своїм майном, не утримував його і єдиною метою виділення своєї частини у спірному будинку є її продаж у подальшому.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18 червня 2009 року задоволений частково позов ОСОБА_4
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності, виплату грошової компенсації та визнання права власності - відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення'Скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні апелянти скаргу підтримали.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного:
Задовольняючи первісний позов, суд виходив в з того, що між співвласниками не досягнуто згоди щодо поділу будинку, його поділ суд провів відповідно до варіанту, визначеному у висновках судової будівельно - технічної експертизи.
Проте, в повній мірі з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки такого висновку суд дійшов, не в повному обсязі з»ясувавши дійсні обставини справи, без належної оцінки доказів.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони є співвласниками АДРЕСА_1 по 2/12 частини кожний.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_4, суд розділив АДРЕСА_1, виділивши у власність ОСОБА_4 кухню 2-3 площею 6, 8 м. 2, ванну 2-4 площею 2, 4 м. 2, житлову кімнату 2-6 площею 15, 2 м. 2, а всього 24, 4 м. 2, вартістю 43 981 грн., що становить 18/100 будинку.
Виділено у спільну сумісну власність ОСОБА_2, ОСОБА_3 тамбур І площею 2, 7 м. 2, коридор 2-1 площею 1, 9 м. 2, уборна 2-2 площею 1, 0 м. 2 коридор 2-5 площею 5, 6 м. 2 житлову кімнату 2-7 площею 13, 3 м. 2, житлову кімнату 2-8 площею 12, 0 м. 2, вартістю 69 481 грн., що становить 28/100.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.. 115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру).
Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 10200 від 05 лютого 2008 року, на якому суд грунтує своє рішення, поділ спірного будинку можливий за умови його значного переобладнання та перепланування. При цьому, експерти зазначають, що вартість робіт по переобладнанню частини житлового будинку, які пропонується виділити співвласникам 2/12 частин, в тому числі систем інженерного устаткування, а також побудови прибудови до приміщень 2-3, залежить від прийнятих рішень (об'ємнопланувальних, конструктивних тощо), які обумовлюються розробленою і погодженою у встановленому законом порядку проектною документацією. Розробка проектної документації, а також погодження документації у встановленому законом порядку з відповідними службами та установами не відноситься до діяльності Київського НДІ судових експертиз.
За змістом п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» у тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він провадиться за наявності дозволу на це виконкому місцевої ради ( ст.. 152 ЖК).
Стаття 152 ЖК України передбачає, що переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Проте, дані обставини залишилися поза увагою суду, питання про залучення до участі в справі осіб, в компетенції яких перебуває вирішення даного питання, судом не вирішувалося.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з передачею справи на новий судовий розгляд на підставі п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.
Керуючись ст.. ст. 303, 304, 307, п.4 ч. 1 ст. 311, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 -задовольнити частково.
Рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 18 червня 2009 року скасувати, справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.