МСП-03110, м. Київ-110, вул. Солом'янська, 2-а
10 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді: Приндюк М. В.
суддів: Чорного О.М., Мацелюха П.С.
з участю прокурора: Карпука Ю.О.
захисника: ОСОБА_1
скаржника: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляцію ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 24 липня 2009 року, -
встановила:
Вказаною постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 липня 2009 року залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_6 подану в інтересах ОСОБА_2, на постанову слідчого прокуратури про порушення кримінальної справи щодо останньої.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернулась з апеляцією, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанії та постановити рішення про задоволення скарги її захисника ОСОБА_1 Зазначене ОСОБА_2 обгрунтовує тим, що у слідчого були відсутні приводи та підстави для порушення кримінальної справи відносно неї. Звертає увагу також на те, що в судовому засіданні не були досліджені належним чином протокол огляду і вручення грошових коштів від 23.03.2009 р. та протокол огляду місця події від 23.03.2009 p., бо вони, як зазначено в скарзі, не відповідають нормам КПК України, та не досліджувалася взагалі касета відеозйомки слідчої дії та ін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_5, які підтримали апеляцію, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, та матеріали, на підставі яких винесено постанову про порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Скарга захисника в суді першої інстанції та апеляція на постанову районного суду розглянуті в порядку ст. 236-8 КПК України, тобто в даному випадку в судовому засіданні перевірялась лише наявність приводів та підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, та не вирішувались ті питання, які вирушуються судом при розгляді справи по суті.
Тк, постановою старшого слідчого прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3 від 23.03.2009 р. порушена кримінальна справа № 54-2670 відносно посадових осіб Управління оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної у м. Києві ради ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 368 КК України.
На дану постанову слідчого прокуратури про порушення кримінальної справи захисником ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подана скарга до Дніпровського районного суду м. Києва, в якій він просив її скасувати в частині порушення кримінальної справи щодо його підзахисної. Посилаючись при цьому на те, що постанова про порушення кримніальної справи щодо ОСОБА_2 винесена при відсутності для того приводів та підстав.
Розглядаючи скаргу, суддя районного суду вивчивши витребувані судом матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, вислухавши пояснення ОСОБА_2, захисника ОСОБА_5, прокурора, дійшов висновку, що в постанові про порушення кримінальної справи викладені дані, які є достатніми для порушення кримінальної справи, тобто постанова про порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст. ст. 94-98 КПК України. За таких обставин, постановив рішення про залишення скарги без задоволення.
Таке рішення місцевого суду колегія суддів вважає обгрунтованим і з ним погоджується. Оскільки, приводом до порушення кримінальної справи була заява ОСОБА_6, яка міститься в матеріалах спарви, щодо вимагання у нього хабаря посадовими особами Управління оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної у м. Києві ради.
Крім того, отримані достатні дані, які вказували на наявність підстав для порушення кримінальної справи, а саме дані, які містилися в протоколі огляду та вручення грошових коштів від 23.03.2009 р.; в протоколі огляду місця події від 23.03.2009 p.; поясненнях ОСОБА_7; поясненнях ОСОБА_5; поясненнях ОСОБА_4
Твердження в апеляції ОСОБА_2 про відсутність у слідчого приводів та підстав до порушення кримінальної справи відносно неї є голослівними та нічим не підтверджені, доводи на спростування зазначеного в апеляції не наведені.
Посилання в апеляції на те, що суд при винесенні постанови не дослідив належним чином протокол огляду і вручення грошових коштів від 23.03.2009 р. та протокол огляду місця події від 23.03.2009 р., не дослідив взагалі касету відеозйомки слідчої дії є також необгрунтованими, бо з'ясування даних обставин справи стосується предмету доказування у справі, а тому не можуть бути перевірені в порядку ст. 236-8 КПК України.
Враховуючи наведене, постанова суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, а апеляція ОСОБА_2 такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 24 липня 2009 року, якою залишена без задоволення скарга захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3 від 23.03.2009 р. про порушення кримінальної справи № 54-2670 відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5„ ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 386 КК України, в частині порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, - без зміни.