10 серпня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Приндюк М. В.,
суддів Лук'янець Л.Ф., Чорного О.М.,
прокурора Будніка В.Б.,
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора Генеральної прокуратури України на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2009 року, -
Постановою суду задоволено скаргу ОСОБА_2 та скасовано постанову старшого слідчого в ОВС 3 відділу слідчого управління СБ України від 05.03.2009 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення контрабанди природного газу службовими особами Енергетичної регіональної митниці ДМС України за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201 КК України.
Свій висновок суд обгрунтував тим, що матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, не містять відомостей про порушення службовими особами Енергетичної регіональної митниці ДМС України норм діючого митного законодавства щодо обов'язку перевірки вантажної митної декларації типу «інпорт-40», товаро-супровідних документів для проведення оформлення газу, а також не містять відомостей про подання або використання митним органом підроблених документів, або документів, отриманих незаконним шляхом, чи таких, що містять неправдиві дані під час митного оформлення.
На дану постанову суду подана апеляція прокурором, який просить скасувати постанову суду, а матеріали скарги направити на новий судовий
Справа № 10 - 1423/2009 p.,
Головуючий в суді 1-ї інстанції Чуйко О. Г.
Категорія: ст. 236-7 КПК України
Доповідач Лук'янець Л.Ф.
розгляд, посилаючись на те, що судом не перевірено наявність приводів та підстав до порушення кримінальної справи, а натомість суд вдався до оцінки доказів по справі, і вирішив питання, які повинен вирішувати суд при розгляді справи по суті.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляцію, захисника, який вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали судової справи та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України приводами і підставами до порушення кримінальної справи є: заяви, або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, явка з повинною, повідомлення опубліковані в пресі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Розглядаючи скаргу, суддя заслухав прокурора, захисника, і прийшов до висновку про відсутність у слідчого на момент порушення кримінальної справи приводів, достатніх підстав для її порушення, в зв'язку з чим постанова є незаконною та необгрунтованою.
Так, з постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що акціонерним товариством "Газпром" (РФ) на адресу компанії "РосУкрЕнерго АГ" (Швейцарія) був поставлений природний газ і закачаний для зберігання в підземні нафтосховища ДК "Укртрансгаз". Відповідно до заяви Ради директорів компанії "РосУкрЕнерго" від 04.02.2009 року вказаний газ належить на праві власності цій компанії.
Проте, службовими особами НАК "Нафтогаз України" в порушення вимог чинного законодавства в січні 2009 року підготовлено доповнення від 19.01.2009 року № 1 до контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 року по 2019 рік між НАК "Нафтобаз України", яке підписано першим заступником Голови правління Діденком І.М. та ВАТ "Газпром" в особі заступника голови правління Голубєва В.О., згідно якого НАК "Нафтогаз України» зобов'язана сплатити ВАТ "Газпром" 1, 7 млрд. доларів США, як плату за одержання права вимоги боргу компанії "РосУкрЕнерго" в обсязі 11 млрд. куб. м. природного газу на таку ж суму.
20.01.2009 року між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" укладено договір уступки, відповідно якого ВАТ "Газпром" переуступив НАК "Нафтогаз України" право вимоги до "РосУкрЕнерго" заборгованості на суму 1, 7 млрд. Доларів США з метою отримання права на 11 млрд. куб.м. природного газу, що належить "РосУкрЕнерго" та тимчасово зберігається на території України.
27.02.2009 року НАК «Нафтогаз України» подано до Енергетичної регіональної митниці ДМС України вантажно-митну декларацію типу «імпорт-40» та інші товарно-супровідні документи для проведення митного оформлення газу.
27.02.2009 року службові особи Центральної регіональної енергетичної митниці ДМС України прийняли ці документи, присвоївши ВМД № 124000002/9/020013, після чого завершили митне оформлення природного газу в обсязі 6 302 335 650 куб м. вартістю 7 499 779 423 грн. 52 коп., за відсутності будь-яких документів, які підтверджували б право власності НАК «Нафтогаз України на газ.
Суд першої інстанції ретельно перевірив надані для вивчення матеріали справи, проаналізував їх, та зазначив, що вони свідчать про господарські стосунки між господарюючим суб»єктами, в той же час ці документи свідчать про відсутність достатніх відомостей про порушення службовими особами Енергетичної регіональної митниці ДМС України норм діючого митного законодавства щодо обов'язку перевірки вантажної митної декларації типу «інпорт-40», товаро-супровідних документів для проведення оформлення газу, а також не містять відомостей про подання або використання митним органом підроблених документів, або документів, отриманих незаконним шляхом, чи таких, що містять неправдиві відомості.
Суд першої інстанції дослідив виконання органом досудового слідства вимог ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності даних для порушення кримінальної справи і обгрунтування своїх висновків виклав у мотивувальній частині постанови, з яким колегія суддів погоджується.
Доводи прокурора про те, що суд першої інстанції надав оцінку доказам по справі та вирішив питання, які вирішуються при розгляді справи по суті, необгрунтовані, оскільки, як вбачається з постанови, суд лише проаналізував достатність приводів та підстав до порушення кримінальної справи у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи порушень кримінально-процесуального закону не встановлено, тому підстави для скасування постанови суду та задоволення апеляції відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2009 року про задоволення скарги ОСОБА_2 та скасування постанови старшого слідчого в ОВС 3 відділу слідчого управління СБ України від 05 березня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення контрабанди природного газу службовими особами Енергетичної регіональної митниці ДМС України за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201 КК України, залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.