Справа № 22-5910 2009 рік
Головуючий у 1 інстанції - Панченко О.М.
Доповідач - Шахова О.В.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
24 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Шахової О.В.
суддів Волошиній В.М., Кабанченко О.А.
при секретарі Рицькій Н.І.
розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Київської міської ради
на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14 травня 2009 року
в справі за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради, ОСОБА_1, третя особа Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання незаконним та скасування п.п.4, 5, 6 рішення КМР від 1 жовтня 2007 року "Про передачу гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки",
В травні 2008 року Заступник прокурора м. Києва звернувся до суду з вказаним позовом та зазначав, що під час розслідування кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Київської міської державної адміністрації при передачі земельних ділянок у м. Києві, встановлено, що згідно рішення КМР від 1 жовтня 2007 року № 730Y3564 ОСОБА_1 передано у приватну власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування будинку по пров. Молодіжному, 25 в с. Биковня Деснянського району м. Києва.
Під час проведення слідчих дій встановлено, що волевиявлення ОСОБА_1 на отримання земельної ділянки не було, оскільки останній надав невстановленій особі, свої паспортні дані та написав заяву про виділення землі і отримав за це грошову винагороду.
З підстав ст. ст. 203, 215, 216, 228 та 236 ЦК України позивач просив визнати незаконним та скасувати п.п.4, 5, 6 рішення Київської міської Ради від 1 жовтня 2007 року № 730\3564 "Про передачу гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 квітня 2009 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі представник Київської міської ради, не погоджуючись з рішенням суду та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволені позову.
На обгрунтування доводів апеляційної скарги представник КМР посилається на те, що з рішення суду не вбачається яким чином порушені права та інтереси Державного комітету України з земельних ресурсів. Рішення про передачу земельної ділянки ОСОБА_1 прийнято в межах повноважень Київської міської ради та відповідно до проекту відведення земельної ділянки, за яким отримано всі передбачені законодавством висновки та погодження.
Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом рішенням КМР від 01.10.2007 року № 30/3564 «Про передачу гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1» припинено право користування земельною ділянкою Радіостанції № 1 Міністерства зв'язку УРСР та зараховано її до міських земель не наданих у власність чи користування, внесено зміни до Генерального плану м. Києва та проекту планування приміської зони на період до 2020 року, а саме територію, яка передається відповідно до цього рішення переведено за функціональним призначенням до території садибної житлової забудови. Пунктами 4, 5 зазначеного рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по пров. Молодіжному у Деснянському районі міста Києва та передано йому за умови виконання вимог, передбачених п. 6 цього рішення, у приватну власність вищезазначену земельну ділянку загальною площею 0, 10 га.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлені ним.
Стаття 228 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Як встановлено, прокуратурою міста Києва порушена кримінальна справа за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Київмісьради при передачі у приватну власність земельних ділянок, в ході якої встановлено, що ОСОБА_1 передав невстановленим особам копії своїх документів, однак будь-яких заяв з приводу виділення йому земельної ділянки не писав, наміру придбати земельну ділянку не мав, керувався лише потребою в грошах, проти повернення ділянки у комунальну власність не заперечує, що підтверджується протоколом допиту його як свідка (а.с. 9-11). Таким чином, звернення ОСОБА_1 до КМР є таким, що порушує публічний порядок, оскільки у даному випадку відсутнє його волевиявлення на отримання земельної ділянки.
Задовольняючи позовні вимоги суд прийшов висновку, що оспорюване рішення КМР від 01.10.2007 року № 730/3564 у частині надання земельної ділянки прийнято на підставі нікчемного правочину за відсутності волевиявлення ОСОБА_1, а тому є незаконним.
Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, належної правої оцінки зібраним у справі доказів, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування не вбачається. \
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника Київської міської ради відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 травня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.