07 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Приндюк М. В.
суддів: Мацелюха П.С., Чорного О.М.
прокурора: Тертичного О.А.
адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 24 липня 2009 року,
Цією постановою задоволена скарга адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Київського природоохоронного прокурора від 26 червня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 як генерального директора ЗАТ «Оболонь» та ОСОБА_3 як головного енергетика ЗАТ «Оболонь» по факту незаконного видобування корисних копалин, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, а постанова про порушення справи скасована.
Таке рішення суд мотивував тим, що на момент порушення справи у прокурора не було приводів і підстав для її порушення, оскільки в наданих матеріалах відсутні достатні данні, що вказують на наявність ознак злочину. Зокрема, він звернув увагу на неповноту проведеної перевірки та необгрунтованість прийнятого за її результатами рішення, оскільки залишено поза увагою факт затвердження Кабінетом міністрів України постанови «Про затвердження порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами» лише 17 червня 2009 року, тобто після проведення перевірки, яка відбувалася в травні 2009 року, що вказує на неможливість, а не на небажання, отримати ліцензію до перевірки.
Справа № 10-1416/2009
Категорія КК: ст. 236-8 КПК України
Головуючий у першій інстанції - Дідик М. В.
Доповідач: Чорний О.М.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, прокурор звернувся з апеляцією, в якій просить скасувати постанову суду та постановити рішення про залишення скарги без задоволення, оскільки при розгляді скарги було істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону України, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Він вказує на те, що перевірка була проведена у відповідності з вимогами закону, а суд під час розгляду скарги в порушення вимог закону вдався до оцінки доказів, чим вийшов за межі своїх повноважень.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляції, адвоката, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, та матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат в інтересах скаржників звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову Київського природоохоронного прокурора від 26 червня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 як генерального директора ЗАТ «Оболонь» та ОСОБА_3 як головного енергетика ЗАТ «Оболонь» по факту незаконного видобування корисних копалин, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.
Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржниками матеріали, а також матеріали перевірки, які стали підставою для порушення кримінальної справи, вислухав адвоката, прокурора і дійшов висновку, що при постановленні рішення, слідчим не були дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому постановив рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обгрунтованим і з ним погоджується.
Відповідно до вимог ст. 236 8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України прокурор чи слідчий забов»язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відомою прокурору, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.
Так, дослідженням матеріалів справи було встановлено, що постанова про порушення кримінальної справи є невмотивованою, бо не містить належного обгрунтування прийняття такого рішення, тобто постанова про порушення кримінальної справи не відповідає вимогам ст. ст. 94-98 КПК України.
Крім того, слід зазначити, що сам по собі факт не надання на час проведення перевірки усієї необхідної документації не може бути належною підставою для висновку про наявність події злочину, тобто незаконного видобування корисних копалин, зокрема якщо враховувати данні припису Державної екологічної інспекції в м. Києві від 21.05.2009 року про необхідність отримання ліцензії протягом 60-ти днів після затвердження постанови КМУ від 17.06.2009 року, а тому суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про неповноту, проведеної перевірки, та невмотивованість рішення, прийнятого без додатково зібраних даних.
Доводи апелянта щодо того, що суд під час розгляду скарги перебрав на себе обов'язки досудового слідства та дізнання, так як став вирішувати ті питання, які не входять до його повноважень на даній стадії розгляду справи в суді, не можуть бути взяті до уваги, оскільки не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обгрунтовано встановив, що у особи, яка виносила постанову не було достатньо даних, для прийняття такого рішення, а тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 24 липня 2009 року, якою задоволена скарга адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Київського природоохоронного прокурора від 26 червня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 як генерального директора ЗAT «Оболонь» та ОСОБА_3 як головного енергетика ЗАТ «Оболонь» по факту незаконного видобування корисних копалин, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.