26 серпня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого-судді - Глиняного В.П.
суддів - Мацелюха П.С., Лясковської В.І.
за участі прокурора - Вишневецького А.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора відділу Генеральної прокуратури України, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2009 року, -
Цією постановою суду скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову начальника відділу ГУ БКОЗ СБ України від 03 липня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 209 КК України, задоволено і вказану постанову скасовано.
На обгрунтування такого рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент порушення кримінальної справи у начальника відділу ГУ БКОЗ СБ України не було достатніх даних, які б вказували на факт вчинення ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч.2 ст. 205 та ч.3 ст. 209 КК України, оскільки фактичні дані, які містяться в наданих та досліджених судом документах, не свідчать про наявність безпосередньо в діях ОСОБА_2 ознак вказаних злочинів, а висновок органу дізнання грунтується на неперевірених належним чином даних. Як зазначив суд, також ці фактичні дані не містяться і в постанові про порушення кримінальної справи, тобто відсутні законні приводи і підстави для її
Справа № 10-1509/2009
Головуючий у суді 1-ї інстанції суддя Овсеп'ян Т.В.
Категорія ст. 236-7 КПК
Доповідач: Мацелюх П.С.
порушення.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді скарги в суді першої інстанції вважає постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31.07.2009 року незаконною через невідповідність її матеріалам справи та такою, що винесена з порушеннями вимог кримінально-процесуального Закону України.
Зокрема, прокурор зазначає, що в матеріалах, на підставі яких порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за вказаними злочинами, містяться достатні дані про наявність ознак злочинів, які одержані внаслідок безпосереднього виявлення їх органом дізнання, як того вимагає ст. 94 КПК України.
З наведених підстав просить постанову суду скасувати, а скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію та просить скасувати постанову суду, перевіривши матеріали судової справи за скаргою та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Посилання прокурора, що місцевим судом при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи було порушено вимоги кримінально-процесуального закону, колегія суддів визнає слушним, з огляду на наступне.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд, згідно з ч. 15 ст. 236-8 КПК України, повинен лише перевірити наявність приводів і підстав для винесення даної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи. При цьому встановлювати фактичні обставини справи, досліджувати докази та давати їм оцінку, що здійснюється лише при розгляді справи по суті - суддя не має права, оскільки ці дії були б порушенням конституційних засад правосуддя.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, суд в останній навів приводи та вказав підстави до порушення кримінальної справи, а саме -безпосереднє виявлення начальником відділу ГУ БКОЗ СБУ ознак злочину під час розгляду матеріалів кримінальної справи № 487, і які на думку органу дізнання містили достатні дані, що вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, порушеної 30.06.2009 року за фактом фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Іксом-сервіс», ТОВ «Імпром Л.т.д.», ТОВ «СДКом плюс», ТОВ «Лайм Косметікс», ТОВ «ВТА-Будінвест», ТОВ «Аструм-Інвестиційний Менеджмент», ТОВ «Торговий центр «Стафс», ТОВ «ВТК Крузконтролсистем», ТОВ «Укрпромтрейд Л.т.д.», ТОВ «Смарт ТВ інвест», ТОВ Естетменд-каталан» з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло матеріальну шкоду державі у великому розмірі та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених групою невстановлених осіб, що призвело нанесенню державі збитків в особливо великих розмірах тобто за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч.3 ст. 209 КК України
В ході проведення дізнання по кримінальній справі встановлена причетність до вказаних злочинів ОСОБА_2, який 02.07.2009 року з використанням реквізитів та рахунків вищевказаних суб'єктів підприємницької діяльності, шляхом протиправного обготівкування заволодів грошовими коштами на загальну суму 1860000 євро, 12000 доларів США, 50000 грн., 22000 російських рублів, тобто в особливо великому розмірі і приблизно о 17:30 год. біля будинку № 5 по вул. Панельна, в м. Києві був затриманий.
Тобто, суд встановив, що кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 209 КК України порушена в рамках кримінальної справи № 487, і джерелом отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, стали документи, здобуті в ході досудового слідства по кримінальній справі, порушеній за фактом вчинення злочину.
Разом з тим, на думку колегії суддів, за наведених обставин, суд поспішно зробив висновок, що на час порушення кримінальної справи у начальника відділу ГУ БКОЗ Служби безпеки України були відсутні законні приводи і підстави для її порушення відносно ОСОБА_2, оскільки такий висновок грунтується на наданих та досліджених судом документах, які не відповідають вимогам ст. 236-8 КПК України.
Згідно вимог ч.6 ст. 236-8 КПК України, орган дізнання, слідчий або прокурор, у провадженні якого знаходиться справа, зобов'язаний у встановлений суддею строк подати до суду матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи. Матеріали, які подаються до суду, мають бути описані, прошиті та пронумеровані із зазначенням посади та прізвища особи, яка склала опис.
Як вбачається зі справи, тих вимог закону дотримано не було. Слідчим управлінням Служби Безпеки України були надані суду копії матеріалів у 2-х томах, які через низьку якість копіювання в більшості з них є не читаємі, тексти документів зрізані або накладені один на один тощо. Крім цього опис документів не підписаний, не відповідає фактичному розміщенню їх у справі, а самі документи не пронумеровані.
Наведені недоліки колегія суддів вважає порушенням вимог ч.6 ст. 236-8 КПК України, внаслідок чого суд був позбавлений можливості належним чином дослідити матеріали, на підставі яких було порушено справу.
Крім цього в судовому засіданні апеляційного суду прокурором був наданий протокол про наслідки оперативно-розшукового заходу - зняття інформації з каналу зв'язку від 12.08.2009 року, який долучений до справи і не був предметом вивчення судом першої інстанції.
За наведених обставин, висновок суду не відповідає фактичним матеріалам справи та наведеним в оскаржуваній постанові фактичним даним, що відповідно до ст. 367 КПК України є підставою для скасування постанови суду.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що постанова суду є незаконною, необгрунтованою, та підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді суд повинен дотримуючись вимог ст. 236-8 КПК України, повно та всебічно дослідити всі обставини справи та, з урахуванням доводів скаржника і апеляції прокурора, прийняти законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора відділу Генеральної прокуратури України задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2009 року, якою скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову начальника відділу ГУ БКОЗ СБ України від 03 липня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 209 КК України, задоволено, вказану постанову скасовано - скасувати, а справу за скаргою повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду.