26 серпня 2009 року Колегія суддів судової палати
в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Полтавцевої Г. А.,
суддів Лук'янець Л.Ф., Чорного О. М.
з участю прокурора Карпука Ю.А.,
скаржника ОСОБА_1
адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 31 липня 2009 року,
встановила:
Постановою суду від 31.07.2009 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанови дільничного інспектора міліції Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 13.03.2009 року та 04.04.2009 року про відмову в порушенні кримінальних справ за фактом незаконного проникнення до його житла та викрадення його майна за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 162, 185 КК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що дільничним інспектором при відмові в порушенні кримінальної справи дотримано вимоги ст. 97, 99 КПК України, а в матеріалах перевірки відсутні дані, які б вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ст. 162 КК України, та події злочину, передбаченого ст. 185 КК України.
На дану постанову суду подана апеляція ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_2, які просять скасувати постанову суду та постанови дільничного інспектора міліції про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.03.09 та 04.04.09 року, а також постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на виконання постанови Оболонського районного суду м. Києва від 15.04.09 року і направити матеріали справи для проведення додаткової перевірки, посилаючись на те, що судом не було всебічно, повно і об'єктивно досліджено обставини справи та не взято до уваги доводи викладені у його скарзі.
Справа № 10-1515/09
Головуючий у 1 інстанції - Тютюн Т. М.
ст. 236-2 КПК України
Доповідач - Лук'янець Л.Ф.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, скаржника та адвоката, які підтримали апеляцію і просили її задовольнити, перевіривши матеріали судової справи, та матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів, на підставі яких були прийняті рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів з заявою про крадіжку його майна на загальну суму 3895 грн., яке перебувало у кімнаті АДРЕСА_1, на зберіганні після виселення його сім'ї з зазначеної квартири.
03.03.09 року дільничним інспектором міліції Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Шкільним О. М. було проведено перевірку наявності майна сім'ї ОСОБА_1 в допоміжному приміщенні на 5-му поверсі, будинку АДРЕСА_1 у м. Києві, після проведення якої державним виконавцем було складено акт, в якому він зазначив, що при проведенні перевірки всі речі знаходяться в даній кімнаті в повному обсязі згідно акту опису майна.
В зв'язку з необхідністю ремонту сантехнічного обладнання в приміщенні вищезазначеної квартири та її заселенням новими мешканцями, відповідальною за зберігання майна майстром будинку ОСОБА_4, майно ОСОБА_1 було перенесено до нежилого приміщення на п'ятому поверсі цього ж будинку. Під час перенесення речей був складений опис, який звірений з актом опису майна державної виконавчої служби і вони відповідають один одному.
З цих підстав, дільничним інспектором міліції Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві було відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом незаконного проникнення до житла та викрадення майна сім'ї ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 162, 185 КК України.
Відповідно до вимог ст. 99 КПК України при відсутності підстав для порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють в порушенні кримінальної справи, про що повідомляють зацікавлених осіб.
Розглядаючи скаргу, суддя відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України заслухав скаржника та його представника, прокурора, дослідив матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, і обгрунтовано прийшов до висновку, що при відмові в порушенні кримінальної справи дотримані вимоги діючого законодавства України, з чим погоджується і колегія суддів.
З постанови суду вбачається, що після проведення перевірки заяви ОСОБА_1 у дільничного інспектора міліції не було достатньо даних, які б вказували на наявність ознак злочинів, передбачених ст. ст. 162, 185 КК України.
Крім того, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 15.04.09 року скасовано постанову дільничного інспектора міліції Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 06.03.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи і матеріали повернуто для проведення додаткової перевірки. Як відчається з матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи № № 3544, 4891, листа заступника начальника Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 30.06.09 року № 52/406, додаткова перевірка триває на даний час і рішення по суті ще не прийнято. Тому суд відмовив в задоволенні скарги в цій частині у зв'язку з відсутністю предмету оскарження і повернув матеріали прокурору для організації проведення додаткової перевірки.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи порушень кримінально-процесуального закону не встановлено, тому підстави для скасування постанови суду та задоволення апеляції відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 31 липня 2009 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову дільничного інспектора міліції Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 13.03.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи та постанову дільничного інспектора міліції Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 04.04.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 без задоволення.