07 серпня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого-судді - Приндюк М. В.
суддів - Мацелюха П.С., Чорного О. М.
за участі прокурора - Тертичного О.А.
скаржника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2009 року, -
Цією постановою суду скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві Масюка С. В. від 11 червня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України залишена без задоволення.
На обгрунтування такого рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент порушення кримінальної справи у слідчого були наявні достатні для цього приводи і підстави, законність джерел отримання даних про наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, сумніву не викликає, а сама постанова про порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст. ст. 94-98 КПК України.
В апеляції ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною й необгрунтованою. Зазначає, що судом не взято до уваги відсутності в постанові про порушення кримінальної справи, а також в матеріалах дослідчої перевірки приводів і підстав для прийняття такого рішення, а справа порушена на підставі даних, які є припущеннями.
Крім того скаржник посилається на те, що не може бути приводом для порушення кримінальної справи заява ОСОБА_3, оскільки за результатом її розгляду вже прийнято рішення - винесено постанову ДІМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві Боденчука А. І. від 05 лютого 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи.
Справа № 10-1393/2009
Головуючий у суді 1- ї інстанції: Горб І. М.
Категорія ст. 236-7 КПК
Доповідач: Мацелюх П.С.
Далі скаржник зазначає, що дослідна перевірка проведена неповно, не опитано ряд осіб, які можуть повідомити дані про обставини події.
З наведених підстав скаржник просить постанову суду, а також постанову слідчого про порушення кримінальної справи, скасувати, та відмовити в порушенні кримінальної справи щодо нього.
Заслухавши доповідача, пояснення скаржника, який підтримав апеляцію, думку прокурора, який вважає судове рішення законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали судової справи за скаргою та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, приводами та підставами до порушення кримінальної справи є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, явка з повинною, повідомлення, опубліковані в пресі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена лише в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
За змістом ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, дослідив матеріали справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, заслухав пояснення скаржника, думку прокурора, ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст. ст. 94-98 КПК України при порушенні справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності для порушення кримінальної справи і обгрунтування своїх висновків виклав у мотивувальній частині постанови, з якими колегія суддів погоджується.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину з матеріалів перевірки.
Підставою для порушення кримінальної справи стали дані, які містяться в: рапорті ДІМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві про виявлення в діях ОСОБА_6 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України; заяві ОСОБА_3 та її поясненнях від 30.01.2009 року щодо спричинення їй ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, зокрема, завдання удару рукою в обличчя; поясненнях ОСОБА_6 від 30 січня 2009 року про факт сварки, яка виникла того ж дня між ним та його колишньою тещею ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1; акті СМЕ № 597 від 02 лютого 2009 року, згідно з яким у ОСОБА_3 виявлено синець в проекції соскоподібного відростку правої скроневої кістки; акті СМЕ № 533/Е, проведеної за медичною документацією, від 19 травня 2009 року, згідно з яким у ОСОБА_3 виявлено закриту травму правого ока у вигляді контузії середнього ступеня тяжкості, часткового гемофтальма його, що утворилася від дії тупого предмета та за давністю утворення може відповідати терміну 30 січня 2009 року, й відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що призвело до тривалого розладу здоров'я на термін більше 21 дня.
На підставі вказаних даних, за результатами розгляду матеріалів дослідчої перевірки (ЖРЗПЗ № 2664/294 та 2611/264 від 30 січня 2009 року), слідчим було встановлено, що 30 січня 2009 року приблизно о 14 годині ОСОБА_1, знаходячись по АДРЕСА_2, спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_3
Доводи апелянта про те, що дані, які містяться в заяві ОСОБА_3 від 30 січня 2009 року, не можуть бути підставою для порушення кримінальної справи, оскільки за результатом розгляду даної заяви вже винесено постанову ДІМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві Боденчука А. І. від 05 лютого 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи, не грунтуються на вимогах закону, оскільки дана постанова скасована постановою заступника прокурора Шевченківського району міста Києва Максимова В. І. від 25 травня 2009 року як незаконна.
Доводи апелянта про недоведеність достовірності висновку СМЕ № 533/Е від 19 травня 2009 року та його відповідності іншим доказам у справі, та незібрання додаткових доказів, не грунтуються на вимогах закону, оскільки вказані питання мають бути з'ясовані, а докази - зібрані, у ході досудового слідства та під час судового розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен лише перевірити наявність приводів і підстав для винесення даної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи. При цьому встановлювати фактичні обставини справи, досліджувати докази та давати їм оцінку, що здійснюється лише при розгляді справи по суті - суддя не має права, оскільки ці дії були б порушенням конституційних засад правосуддя.
Невірне зазначення в окремих процесуальних документах адреси місця події, на що вказує апелянт, не впливає суттєво на висновок про наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи та законність одержання даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а отже, не може бути підставою для скасування постанови про порушення кримінальної справи.
Як зазначає апелянт, матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, в порушення вимог ч. 6 ст. 236-8 КПК України, дійсно надано до суду в копіях, та відсутній опис документів. Проте копії документів цілком відтворюють їх зміст та необхідні реквізити, а надання матеріалів в такому вигляді, відповідно до вимог ч. ч. 6, 7 ст. 236-8 КПК України, не є безумовною підставою для скасування постанови про порушення кримінальної справи.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції скаржника та скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів: -
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2009 року, якою скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2 від 11 червня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, залишено без задоволення, залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.