19 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Полтавцевої Г. А.
суддів: Глиняного В.П., Чорного О.М.
за участю прокурора: Волонця Д.Ф.
скаржника: ОСОБА_1
адвоката: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали за апеляцією адвоката ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 03 липня 2009 року, -
Цією постановою залишена без задоволення скарга ОСОБА_1 на постанови заступника Генерального прокурора від 16.04.2009 року та від 25.04.2009 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 210 КК України.
Таке рішення суд мотивував тим, що на момент постановления рішень про порушення кримінальної справи у прокурора були приводи і підстави, оскільки в наданих матеріалах міститься достатньо даних, що вказують на наявність подій злочинів. Зокрема, зазначивши про законність джерел отримання даних та дотримання прокурором вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, так як в наданих до суду матеріалах містяться дані, які потребують перевірки і дослідження в межах розслідування кримінальної справи.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, скаржник звернувся з апеляцією, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити його скаргу, оскільки судом були допущенні істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону України, що призвело до невідповідності висновків суду
Справа № 10-1479/2009
Категорія КК: ст. 236-8 КПК України
Головуючий у першій інстанції - Квасневська Н.Д.
Доповідач: Чорний О.М.
фактичним обставинам справи. Він посилається на невиконання судом при розгляді скарги вимог ст. 236-8 КПК України, оскільки не було перевірено наявність приводів і підстав для порушення справи, а лише формально констатовано достатність та достовірність даних, на які послався в своїй постанові прокурор. Він стверджує про необхідність перевірки судом наявності у прокурора на момент порушення справи даних щодо усіх елементів складів злочинів, зокрема їх суб'єкту та суб'єктивної сторони, оскільки, їх відсутність, на його думку, підтверджує відсутність ознак складів злочинів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника та його адвоката на підтримку апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, та матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанови заступника Генерального прокурора від 16.04.2009 року та від 25.04.2009 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 210 КК України, та постановити рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржником матеріали, та дослідив матеріали, на підставі яких було винесено постанови про порушення кримінальної справи, вислухав представника, прокурора і дійшов висновку, що при постановленні рішень, прокурором були дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому постановив рішення про залишення скарги без задоволення.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає необгрунтованим і з ним не погоджується.
Відповідно до вимог ст. 236 8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Проте, суд першої інстанції, розглядаючи справу вимоги вище зазначеного кримінально-процесуального законодавства не виконав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд в порушення вимог ст. 236-8 КПК України, при розгляді справи не перевірив наявність приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи та законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення зазначеної постанови, а лише формально послався на дотримання прокурором при постановленні рішення вимог кримінально-процесуального закону.
Оскільки суд першої інстанції не виконав вимоги ст. 236-8 КПК України, колегія суддів позбавлена можливості проаналізувати законність та обгрунтованість прийнятого рішення, що є підставою до скасування оскаржуваної постанови і поверненню справи на новий судовий розгляд.
Враховуючи зазначене, апеляція підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції скасуванню з направленням матеріалів на новий судовий розгляд, під час якого слід повідомити усіх учасників процесу про час та місце слухання справи в суді, дослідити матеріали, які стали підставою для прийняття рішення про порушення кримінальної справи, перевіривши наявність приводів і підстав для порушення справи, розглянути скаргу по суті з дотриманням вимог КПК України, і прийняти законне та обгрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 03 липня 2009 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_1 на постанови заступника Генерального прокурора від 16.04.2009 року та від 25.04.2009 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 210 КК України, - скасувати, а матеріали справи направити в той же суд на новий судовий розгляд іншим складом суду.