12 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючої судді Полтавцевої Г. А.
суддів Лук'янець Л.Ф., Чорного О.М.
прокурора Карпука Ю.А.
скаржника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією скаржника ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 27 липня 2009 року.
Цією постановою скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови прокурора Деснянського району м. Києва від 30 квітня 2009 року про порушення щодо нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, залишено без задоволення.
Своє рішення суд мотивував тим, що в цій постанові вказано статтю Кримінального кодексу України, за якою порушено справу, подальше її спрямування, при порушенні кримінальної справи були виконані вимоги ст. ст. 95-98 КПК України щодо наявності приводів та підстав до порушення кримінальної справи, рішення прийнято компетентною особою, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, не викликає сумнівів, а тому постанова про порушення кримінальної справи є законною та обгрунтованою і підстави для її скасування відсутні.
В своїй апеляції скаржник просить постанову суду скасувати та повернути справу в той же суд на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що
Справа № 10-1430/09
Головуючий в 1 інстанції Васильєва М. А..
Категорія ст. 236-8 КПК
Доповідач Полтавцева Г. А.
законних приводів та підстав для порушення справи не було, а висновки суду про законність винесеної прокурором постанови не відповідають фактичним матеріалам справи.
Заслухавши доповідача, пояснення скаржника, який підтримав апеляцію, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали за скаргою та матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Як видно з матеріалів справи, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав скаржника, його захисника, прокурора, дослідив матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи і обгрунтовано прийшов до висновку, що при порушенні кримінальної справи органами досудового слідства вимоги діючого законодавства України були дотримані.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.
Суд першої інстанції в ході розгляду справи ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст. ст. 94. 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності для порушення кримінальної справи і обгрунтування своїх висновків виклав у мотивувальній частині постанови, з якими колегія суддів погоджується.
Доводи апелянта про неналежну оцінку судом зібраних по справі доказів не грунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст. 236-8 КПК України, суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи з'ясовує лише питання про те, чи були наявними приводи і підстави, передбачені в ст. 94 ч. 1 КПК України, для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
Досліджувати докази, давати їм оцінку, перевіряти дані, чи дійсно ОСОБА_1 мав умисел на невиконання рішення суду, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції та скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від Києва від 27 липня 2009 року, якою скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови прокурора Деснянського району м. Києва від 30 квітня 2009 року про порушення щодо нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, залишено без задоволення, залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.