10 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Приндюк М. В.
суддів: Мацелюха П.С., Чорного О.М.
за участю прокурора: Карпука Ю.А.
адвоката: ОСОБА_1
представника: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та представника особи, за заявою якої було порушено кримінальну справу, ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 08 липня 2009 року,
Цією постановою частково задоволена скарга генерального директора «Київський готель «Мир» ОСОБА_3 на постанову слідчого прокуратури Голосіївського району м. Києва від 21 вересня 2007 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 219 КК України, постанова про порушення справи скасована, а в іншій частині вимог скаргу залишено без задоволення.
Таке рішення суд мотивував тим, що на момент порушення справи у слідчого були відсутні приводи і підстави для її порушення, оскільки надані матеріали, на його думку, є недостатніми для висновку про існування події злочину щодо доведення до банкрутства ЗAT «Київський готель «Мир».
Не погоджуючись з вказаним рішенням, прокурор та особа, за заявою якої порушена кримінальна справа, звернулися з апеляціями, в яких просять скасувати постанову суду та, як вбачається з їх змісту, залишити скаргу без задоволення, оскільки при розгляді скарги було істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону України, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Вони вказують на те, що суд вдався до процесуальної оцінки даних, що містяться в матеріалах перевірки, тобто перевірив достатність доказів у справі для доведеності вини скаржника.
Справа № 10-1396/2008
Категорія КК: ст. 236-8 КПК України
Головуючий у першій інстанції-Колдіна О.О.
Доповідач: Чорний О.М.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника особи, за заявою якої було порушено кримінальну справу, та прокурора на підтримку апеляцій, адвоката, який заперечував проти задоволення апеляцій, перевіривши матеріали справи, та матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначені апеляції підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчого прокуратури Голосіївського району м. Києва від 21 вересня 2007 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 219 КК України, а в порушенні кримінальних справ відмовити.
Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржником матеріали, а також матеріали перевірки, які стали підставою для порушення кримінальної справи, вислухав адвоката, особу, за заявою якої було порушено кримінальну справу, прокурора і дійшов висновку, що при постановленні рішення, органом дізнання не були дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому постановив рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає необгрунтованим і з ним не погоджується.
Відповідно до вимог ст. 236 8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Проте, суд першої інстанції, розглядаючи справу вимоги вище зазначеного кримінально-процесуального законодавства не виконав.
Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді скарги суд вийшов за межі своїх повноважень, оскільки, визнавши надані матеріали перевірки недостатніми для висновку про існування події злочину щодо доведення до банкрутства, вдався до процесуальної оцінки доказів, що містяться в матеріалах справи, тобто перевірив їх достатність для доведеності вини ОСОБА_3.
Слід зазначити, що з'ясування обставин справи з істотними суперечностями потребує проведення ретельної дослідчої перевірки до прийняття рішення про порушення кримінальної справи, що і було зроблено, так як згідно з вимогами кримінально-процесуального закону України питання кваліфікації, наявності умислу, настання шкоди та відповідності даних мають встановлюватися в межах проведення досудового слідства по відповідній кримінальній справі.
Також, в постанові суддя не вмотивував свої висновки щодо порушення прокурором вимог ст. 94, 97, 98 КПК України, а лише формально послався на їх грубе порушення, що є недостатнім для обгрунтування прийнятого рішення.
Крім того, судом першої інстанції під час розгляду скарги не було виконано вимоги, зазначені в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2009 року, що є істотним недоліком, який тягне скасування рішення суду.
Оскільки суд першої інстанції не належним чином дослідив матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, вдався до оцінки доказів під час розгляду скарги, а не перевірки наявності приводів і підстав для порушення справи, не виконав вимоги ухвали Апеляційного суду м. Києва, колегія суддів позбавлена можливості проаналізувати законність та обгрунтованість прийнятого рішення, що є підставою до скасування, оскаржуваної постанови і поверненню справи на новий судовий розгляд.
Враховуючи зазначене, апеляції прокурора та особи, за заявою якої було порушено кримінальну справу, підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з направленням матеріалів на новий судовий розгляд, під час якого необхідно належним чином дослідити матеріали справи та матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, проаналізувати наявність приводів і підстав до її порушення, і прийняти законне та обгрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та представника особи, за заявою якої було порушено кримінальну справу, ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 08 липня 2009 року, якою частково задоволена скарга генерального директора «Київський готель «Мир» ОСОБА_3 на постанову слідчого прокуратури Голосіївського району м. Києва від 21 вересня 2007 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 219 КК України, постанова про порушення справи скасована, а в порушенні кримінальної справи відмовлено, - скасувати, а матеріали справи направити в той же суд на новий судовий розгляд іншим складом суду.