Справа №22ц-2080-2009 року Головуючий в 1 інстанції Головко О.В.
Категорія 05 Доповідач: Бугрик В.В.
2009 року липня місяця «29 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Бугрика В.В.
Суддів: Лісової Г.Є., Семиженко Г.В.
при секретарі: Устименко Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 24 квітня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна нажитого в період шлюбу, визначення порядку користування житловим приміщенням, стягнення грошової компенсації; ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування квартири, визнання права власності на квартиру, відшкодування моральної шкоди, виселення ОСОБА_3 та свого вселення;
по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на квартиру та виключення з реєстру права власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на частину квартири,-
Рішенням суду у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_3 визначення порядку користування вказаною квартирою, вселення до цієї квартири, про стягнення з ОСОБА_2 на його користь грошової компенсації за частину автомобіля НОМЕР_1 ,відмовлено.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 Л.В. від 22.07.1996 року та від 21.03.2001 року, та вимог щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на цю квартиру, про повернення йому вказаної квартири шляхом звільнення та вселення до квартири ОСОБА_1, а також про стягнення 20000 грн. моральної шкоди з ОСОБА_3 суд відмовив.
Суд визнав за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_4 зобов'язав Херсонське ДБТІ виключити з реєстру запис про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1\2 частину квартири АДРЕСА_5 і зареєструвати право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати це рішення, як незаконне і ухвалити нове рішення, яким задовольнити повністю його позовні вимоги, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, як таких, що заявлені безпідставно та необґрунтовано.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 жовтня 1984 року по 07 липня 2005 року, але фактично шлюбні відносини були припинені між сторонами в другій половині 2000 року після ухвалення Комсомольським райсудом м. Херсона рішення про розірвання шлюбу. Згідно матеріалів справи квартира АДРЕСА_6 ОСОБА_5 придбала шляхом обміну належноїїй квартири АДРЕСА_2, відповідно до рішення Суворовського райсуду від 19.04.2001 року, тому відповідно до ст. 57 СК України є особистою приватною власністю дружини, майном, набутим нею за час шлюбу, але за кошти, які належали їй особисто і поділу між бувшим подружжям не підлягає. Також ОСОБА_2 придбала автомобіль BMW-730, 1992 року випуску 07.02.2003 року за власні кошти, після того, коли вже шлюбні відносини між сторонами були припинені, тому автомобіль також поділу не підлягає.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не надав належних доказів підтвердження своїх позовних вимог, тому у задоволенні позову йому судом відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено цілком обґрунтовано і законно.
Таким чином, за даних обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому не можуть бути прийняті до уваги, як значимі і у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 24 квітня 2009 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного суду України протягом двох місяців з дня проголошення.