Справа №22ц -2182 2009 рік Головуючий у 1 інстанції
Головко О.В.
Категорія 32 Доповідач Семиженко Г.В.
2009 року липня 27 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
головуючого Семиженка Г.В.
суддів: Бугрика В.В., Лісової Г.Є.
при секретарі Борисовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 22 травня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Лідер-Охорона» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
У грудні 2008 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду посилаючись на те, що 08 грудня 2007 року близько 19-15 години ОСОБА_3 на автомобілі відповідача ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_1, при виконанні службових обов'язків на вул. Некрасова у місті Херсоні скоїв наїзд на сина позивача ОСОБА_4, який від отриманих тілесних ушкоджень помер у лікувальному закладі. За даним випадком була порушена кримінальна справа, яка була закрита на підставі п. 2 ст. 6 за відсутністю складу злочину в діях водія.
У позові поставлено питання про стягнення з відповідача, як власника джерела підвищеної небезпеки на користь позивача 1564,43 гривні у відшкодування витрат на лікування сина, 3224,85 гривні на його поховання, 50000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 22 травня 2009 року у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з вини позивача, а з вини загиблого ОСОБА_4
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права поставив питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову з підстав, у ньому зазначених.
У судовому засіданні при апеляційному розгляді справи ОСОБА_2 вимоги скарги підтримав.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи постановою про закриття провадження у справі підтверджено обставини дорожньо-транспортної пригоди з участю водія та автомобіля відповідача та загиблого ОСОБА_4, причиною даної пригоди визнано грубе порушення
ОСОБА_4 Правил дорожнього руху під час перебування у стані алкогольного сп'яніння, в діях водія відповідача ознак порушень не встановлено, за висновком автотехнічної експертизи він не мав технічної можливості уникнути зіткнення з потерпілим, який несподівано вибіг на проїзну частину дороги (а.с. 6-9), ОСОБА_4 помер 16 грудня 2007 року (а.с.11), позивачем у зв'язку з нещасним випадком понесені витрати (ас 14-24).
Статтями 1166, 1167 ЦК України передбачено загальні правила відшкодування майнової та моральної шкоди потерпілим винними особами, ст. 1168 цього Кодексу визначено порядок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» з наступними змінами якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено.
Оскільки причиною дорожньо-транспортної пригоди, наслідком якої стала смерть ОСОБА_4, було грубе порушення останнім Правил дорожнього руху за відсутності вини водія відповідача, суд першої інстанції прийшов до підставного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу як таку, що висновку суду не спростовує та не ґрунтується на нормах закону, слід відхилити, рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 22 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, на неї протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.