Справа №22-6143 Головуючий у І інстанції: Смирнова С.П.
Доповідач: Лесько А.О.
2009 року липня місяця 14 дня Колегія суддів судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Лесько А.О.,
суддів: Усика Г.І., Закропивного О.В.,
при секретарі: Шаховніній М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди,
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд. Вказує на те, що він не мав можливості оцінити якість роботи при звичайному способі її прийняття , оскільки через свій фізичний стан не міг піднятися на дах будинку. Також вважає, що гарантійний термін очистки фасаду будинку від висолів становить десять років, тому повторна їх поява - результат неякісної роботи відповідача.
Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 25 липня 2005 року між приватним підприємцем ОСОБА_2 (підрядник) та ОСОБА_1 ( замовник) був укладений договір, за яким підрядник зобов'язався виконати обсяг робіт за завданням замовника : очистити хімічним складом поверхню фасаду і покрити захисним шаром, встановити снігозатримувачі, підшити дах пластиковою вагонкою та , як видно зі змісту договору, сторони додатково домовилися про встановлення двох козирків (а.с.4).
Згідно п.3.1 цього договору підрядник зобов'язався виконати роботи протягом 30 днів з дня отримання авансу в сумі, зазначеній в п. 2.2 цього договору, тобто з 04 серпня 2005 року (а.с4) . Відповідно до п. 1.2 договору робота виконується підрядником матеріалами замовника, який несе відповідальність за на належну якість наданих матеріалів.
Як зазначено в п.4.5 договору, замовник передав підряднику всі необхідні будівельні матеріали і аванс - 2000 грн.
З пояснень сторін встановлено, що всі роботи були закінчені 8 вересня 2005 року та між сторонами був проведений повний розрахунок за договором.
Заявляючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 коштів за обраховування -300 грн., компенсації та штрафних санкцій в сумі 1232 грн., коштів за ремонт водопровідної системи в сумі 4000 грн., та очищення відповідачем фасаду будинку від висолів, ОСОБА_1 посилався нате, що підрядником були порушені строки виконання робіт , взимку 2008 року деякі утримувачі снігу на даху не витримали снігу, зірвалися, пошкодили систему водовідведення та він виявив замість 27 утримувачів снігу 15 , а повторна поява висолів виникла через неякісну очистку фасаду будинку підрядником.
Згідно вимог ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття.
Пунктом 2.3 укладеного між сторонами договору підряду передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється після здачі робіт підрядником замовнику при умові, що робота виконана належним чином і в погоджені строки.
З матеріалів справи вбачається, що згідно п.2.3 договору робота замовником була прийнята, остаточний розрахунок проведений, претензій щодо якості роботи та порушення строків її виконання ОСОБА_1 не заявляв.
За таких обставин суд першої інстанції вірно вважав, що ОСОБА_1 не може посилатися на порушення строків виконання ОСОБА_2 роботи та на наявність недоліків, які могли бути виявлені при звичайному способі її прийняття , зокрема, встановлення 15 утримувачів снігу замість 27.
Відповідно до ч.3 ст. 853 ЦК України, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття ( приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.
Таким чином посилання ОСОБА_1 на наявність прихованих недоліків у виконаній роботі, наслідок яких мала місце повторна поява висолів на фасаді будинку, підлягали доведенню шляхом призначення в даній справі відповідної експертизи.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки в ході розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 відмовився від проведення відповідної експертизи, в суді апеляційної інстанції клопотання про проведення такої експертизи не заявив, правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Рішення суду першої інстанції законне і обгрунтоване, доводами апеляційної скарги не спростовується, тому підстав для його зміни чи скасування не має.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.