Справа №22-5646/09 Головуючий в 1 інстанції - Коробенко С.В.
Доповідач - Олійник А.С.
14 липня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду М.Києва в складі:
головуючого - судді Олійник А.С.,
суддів - Наумчука М.І., Поліщук С.В.,
при секретарі - Пересунько Я.В.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення трьох процентів річних та індексу інфляції
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5
на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 21 квітня 2009 року
встановила:
У лютому 2009 року позивач звернувся із вказаним позовом до суду, просив стягнути з відповідача на свою користь індекс інфляції в сумі 15913 грн. 89 коп., три проценти річних - 2002 грн. 96 коп., витрати на правову допомогу - 2000 грн., витрати, пов»язані з посвідченням довіреності - 180 грн., судовий збір - 177 грн. 61 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення - 30 грн., а всього: 20304 грн. 46 коп. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 10 жовтня 2007 року Кагарлицьким районним судом Київської області постановлено вирок, яким відповідача визнано винним у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 286 КК України та стягнуто з нього на користь позивача 21538 грн. 65 коп. - матеріальної шкоди та 40000 грн. - моральної шкоди.
Після постановления вироку, відповідно до ст. 11 ЦК України, у відповідача виникло грошове зобов'язання.
На підставі виконавчого листа від 04 січня 2008 року про стягнення з відповідача на користь позивача 21538 грн. 65 коп. - матеріальної шкоди та 40000 грн. - моральної шкоди, а всього: 61538 грн. 65 коп. відділом Державної виконавчої служби Солом»янського районного управління юстиції у м.Києві відкрито виконавче провадження. Проте відповідач вирок суду в частині стягнення коштів не виконав, сума боргу є незмінною і становить 61538 грн. 65 коп.
Рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 21 квітня 2009 року у задоволені позову відмовлено (а.с. 42-43).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначено, що після прийняття судом рішення про стягнення коштів грошове зобов'язання відповідача не припинилося, оскільки позивач реально кошти не отримав. Встановлені ст. 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов»язання. Суд неправильно застосував ст.ст. 1166,1167 ЦК України (а.с. 48-50).
У судовому засіданні апелянт та представник апелянта підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити.
Відповідач та його представник просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 10 жовтня 2007 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та стягнуто з нього на користь ОСОБА_1 21538 грн. 65 коп. - матеріальної шкоди та 40000 грн. - моральної шкоди.
Із матеріалів справи також вбачається, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві перебуває виконавче провадження за виконавчим листом № 1-51, виданим Кагарлицьким районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 61538 грн. 65 коп. (а.с. 8-9).
Доводи апеляційної скарги про виникнення у відповідача перед позивачем грошового зобов»язання, яке підтверджене вироком суду, виконання якого не припинилося з набранням вироком законної сили, є помилковими і не грунтуються на положеннях матеріального права.
У позовній заяві позивач як підставу позову зазначив невиконання відповідачем вироку в частині стягнення матеріальної і моральної шкоди. Три проценти річних та інфляційні витрати просить стягнути з 04 січня 2008 року - з дати видачі виконавчого листа.
Відносини щодо невиконання відповідачем вироку в частині відшкодування матеріальної і моральної шкоди не є зобов'язальними, і регулюються Законом України «Про виконавче провадження». Тому відсутні правові підстави стягнення з відповідача на користь позивача три проценти річних та інфляційних витрат на підставі ст. 625 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом при вирішенні спору ст.ст. 1166, 1167 ЦК України є безпідставними, оскільки суд вказав на ці статті ЦК України, як на юридичну підставу відшкодування шкоди, яку було заподіяно відповідачем позивачу.
Таким чином, правові підстави для скасування рішення суду та задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 21 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.