Справа № 22-4997/09 Головуючий в 1-й інстанції - Оксюта Т.Г.
Доповідач - Олійник А.С.
16 липня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого - судді Олійник А.С.,
суддів - Наумчука М.І., Поліщук С.В.,
при секретарі - Пересунько Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 12 березня 2009 року у цивільній справі за позовом Національної академії оборони України до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про виселення без надання іншого жилого приміщення,
встановила:
У грудні 2008 року позивач звернувся із вказаним позовом до суду, просив виселити ОСОБА_1, ОСОБА_3, разом із залежними від них особами, із займаного жилого приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Свої позовні вимоги мотивував тим, що зазначене жиле приміщення надавалося ОСОБА_1 та членам його сім'ї на період навчання в Національній академії оборони України. Наказом начальника Національної оборони України від 25 червня 2007 року № 127 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу академії у зв»язку із закінченням навчання та направлено для проходження військової служби до військової частини А 0105 у м.Києві. Відповідач та члени його сім'ї приміщення не звільняють, незважаючи на неодноразові попередження.
Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 12 березня 2009 року позов задоволено. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_3 із залежними від них особами із займаного ними жилого приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Стягнуто в рівних долях з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Національної академії оборони України сплачений судовий збір у розмірі 7 грн. 50 коп., а всього: 16 грн. (а.с. 51-53).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у позові, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин та недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права. В апеляційній скарзі зазначено, що суд не з'ясував статус будівлі, з якої виселено відповідачів; не взяв до уваги положення чинного законодавства про заборону виселення із гуртожитку військовослужбовців без надання іншого жилого приміщення; суд неправильно оцінив положення наказу Міністра оборони України № 45 від 24 лютого 1994 року (а.с. 59-61).
У судовому засіданні в апеляційній інстанції відповідач ОСОБА_1 та його представник підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити.
Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просить її відхилити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Рішенням суду першої інстанції відповідачі виселені із кімнати АДРЕСА_1 з усіма залежними від них особами.
Які особи є залежними від відповідачів та в чому полягає ця залежність в рішенні не вказано.
У рішенні не зазначено, які конкретно особи підлягають виселенню разом із ОСОБА_1, ОСОБА_3, що фактично робить неможливим його виконання, оскільки виселенню із спірного приміщення може підлягати необмежене коло осіб.
Із змісту позовної заяви вбачається, що членами сім'ї ОСОБА_1, крім дружини ОСОБА_3, є малолітні діти: ОСОБА_4, 1996 року народження та ОСОБА_4, 2004 року народження. Ці особи до участі в розгляді справи не залучено та не вирішено питання захисту у суді їхніх прав та інтересів законними представниками - батьками.
Згідно із ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Викладене, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, є безумовною підставою для скасування рішення і направлення справи на новий розгляд.
З огляду на викладене, ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд відповідно до ст. 311 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 12 березня 2009 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду цього суду.