Справа №22-6149/09 Головуючий у 1-й інстанції - Ступак О.В.
Доповідач - Олійник А.С.
21 липня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого - судді Олійник А.С,
суддів - Наумчука М.І., Поліщук С.В.,
при секретарі - Пересунько Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 13 травня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про стягнення суми заборгованості за договором страхування,
встановила:
У лютому 2009 року позивач звернувся із вказаним позовом до суду, просив стягнути з відповідача на свою користь 6 379 грн. 48 коп., з 6 292 грн. 22 коп. - суму простроченої заборгованості за договором добровільного страхування наземного транспорту з урахуванням індексу інфляції та пеню в розмірі 87 грн. 26 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач не у повному обсязі сплатив суму страхового відшкодування, чим порушив умови договору страхування. Ці обставини встановлено рішенням Апеляційного суду м.Києва від 18 грудня 2008 року. У зв'язку з порушенням страховиком умов договору страхування позивач направив останньому повідомлення про дострокове розірвання договору страхування з 31 липня 2008 року, яке містило вимогу про повернення позивачу сплачений страховий платіж у розмірі 5738 грн. 85 коп. у семиденний строк від дня розірвання договору.
Не визнавши порушення умов договору страхування, відповідач відмовився повернути сплачений позивачем страховий платіж.
На думку позивача, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за договором страхування щодо повернення суми сплаченого позивачем страхового платежу (а.с. 2-4).
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 13 травня 2009 року у позові відмовлено (а.с. 128).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог та стягнути з відповідача на його користь судові витрати в розмірі 280 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначено, що порушення відповідачем умов договору страхування встановлено рішенням Апеляційного суду м.Києва від 18 грудня 2008 року, а тому вказана обставина доказуванню не підлягає; не відповідає обставинам справи висновок суду, що договір страхування було розірвано за два дні до закінчення періоду страхування; суд належно не оцінив лист відповідача від 27 червня 2008 року, згідно із яким відповідач не заперечував проти дострокового розірвання договору страхування; постановою Окружного адміністративного суду м.Києва, на яку послався у рішенні суд, не спростовано встановлені перевіркою обставини порушення умов договору страхування з боку відповідача; до спірних правовідносин суд не застосував ст. 611 ЦК України.
У судовому засіданні в апеляційній інстанції апелянт підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Представник відповідача заперечила проти доводів апеляційної скарги, просить її відхилити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03 серпня 2007 року позивач уклав з Закритим акціонерним товариством «СК «ВЕСКО», надалі перейменована у Закрите акціонерне товариство «СК «АХА Страхування» ( далі -ЗAT «СК «АХА Страхування»), договір добровільного страхування наземного транспорту №1855-а/07к (а.с. 5-6).
16 жовтня 2007 року застрахований автомобіль було пошкоджено, у зв'язку з чим позивачу було виплачено страхове відшкодування в розмірі 4373 грн. 16 коп.
Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 18 грудня 2008 року з відповідача на користь позивача було стягнуто недоплачену суму страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції в розмірі 6151 грн. та пеню в розмірі 717 грн. 89 коп.
26 червня 2008 року позивач на адресу відповідача направив повідомлення про дострокове розірвання договору страхування з ініціативи позивача у зв'язку з порушенням умов договору, в якому просив відповідача повернути йому сплачений страховий платіж.
Судом також встановлено, що листом від 27 червня 2008 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для повернення коштів.
Не можна погодитися з твердженням позивача та доводами апеляційної скарги щодо того, що дію Договору страхування було достроково припинено з ініціативи позивача, а тому у відповідача виник обов'язок повернути позивачу сплачений ним страховий платіж повністю, з таких підстав.
Відповідно до п. 14.1 Правил № 003 добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) від 17 жовтня 2003 року (далі - Правила), які, згідно із п. 28 Договору страхування, є невід'ємною частиною цього договору, дія Договору страхування припиняється за згодою сторін.
Згідно із п.14.1.3 Правил, дія Договору страхування припиняється також у разі несплати Страхувальником страхових платежів у встановлені Договором строки.
Відповідно до п.14.3. Правил, якщо вимога Страхувальника щодо дострокового припинення дії Договору страхування пов'язана з порушенням Страховиком умов цього Договору, Страховик повертає Страхувальнику сплачений ним страховий платіж.
Лише сам факт направлення позивачем відповідачу повідомлення про дострокове припинення Договору страхування з ініціативи Страхувальника з тієї підстави, що Страховик порушив умови цього договору, не є достатнім для дострокового припинення дії договору і не свідчить про дострокове припинення його дії.
Відповідно до п.14.2 Правил, дію Договору страхування може бути достроково припинено за вимогою Страхувальника або Страховика, якщо це передбачено умовами Договору страхування. Про намір достроково припинити дію Договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніше як за 30 календарних днів до дати припинення Договору страхування, якщо інше ним не передбачено.
За змістом п.14.2 Правил кожна із сторін про дострокове припинення Договору страхування повинна повідомити іншу, а отже питання дострокового припинення договору має бути узгоджене сторонами.
Таким чином, лист - повідомлення позивача відповідачу від 26 червня 2008 року про дострокове розірвання Договору страхування є лише наміром позивача достроково припинити дію Договору страхування, про що він повідомив відповідача (а.с. 17).
Із змісту відповіді відповідача від 27 червня 2008 року позивачу на його повідомлення про дострокове припинення договору страхування не випливає, що відповідач погодився достроково припинити дію Договору страхування з ініціативи позивача, а отже зазначене питання не було узгоджене сторонами (а.с. 18-19).
Крім того, відповідного п. 21.6 Договору страхування дострокове припинення дії цього Договору можливе лише за наявності письмової згоди на це вигодонабувача.
Як вбачається із змісту п. 4 Договору страхування, вигодонабувачем є Київська філія АКБ «УКРСОЦБАНК».
В апеляційній інстанції у судовому засіданні позивач пояснив, що згоду вигодонабувача на дострокове припинення договору було узгоджено з останнім по телефону.
Як вбачається із матеріалів справи, письмової згоди вигодонабувача за Договором страхування про дострокове припинення його дії з ініціативи позивача отримано не було.
З огляду на викладене, відсутній факт дострокового припинення дії Договору страхування з ініціативи позивача, а отже відсутні правові підстави задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача страхового платежу з врахуванням індексу інфляції та пені.
Доводи апеляційної скарги про дострокове розірвання договору за 6 років до закінчення терміну його дії є необгрунтованими.
Відповідно до п. 22.1 Договору страхування термін дії договору становить сім років.
За змістом п. 22.2. Договору, він набуває чинності з моменту надходження першого страхового платежу (згідно з п.13 цього Договору) на поточний рахунок чи до каси Страховика та діє до настання строку сплати чергового страхового платежу (згідно з п.13 цього Договору). Договір поновлює дію з моменту надходження чергового страхового платежу на поточний рахунок чи до каси Страховика та діє до строку сплати наступного страхового платежу.
Відповідно до п. 13 Договору страхування строк сплати чергового страхового платежу визначено 03 серпня 2008 року. Оскільки позивач черговий страховий платіж не сплатив, то Договір страхування припинив свою дію 02 серпня 2008 року.
Проте зазначені доводи апеляційної скарги не впливають на висновок суду про відмову у позові, оскільки обставина закінчення терміну дії договору не має правового значення для вирішення спору.
Доводи апеляційної скарги щодо встановлення обставини порушення відповідачем Договору страхування рішенням Апеляційного суду м.Києва від 18 грудня 2008 року також не мають правового значення, оскільки апеляційним судом вирішено спір між сторонами щодо розміру страхового відшкодування.
З огляду на викладене, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові підстави для його скасування та задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315,317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 13 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.