Україна
Справа №5912 Головуючий у 1-й інстанції: Ступак О.В.
Доповідач: Штелик С.П.
23 липня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м.Києва в складі:
Головуючого судді: Штелик С.П.
Суддів: Ратнікової В.М., Кабанченко О.А.
при секретарі Ленській І.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Орган опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, в особі Служби у справах дітей, про встановлення способів участі у спілкуванні з дитиною.
Заслухавши доповідь судді Штелик С.П., пояснення осіб, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів, -
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 30 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Орган опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, в особі Служби у справах дітей, про встановлення способів участі у спілкуванні з дитиною - задоволено частково. Визначено ОСОБА_2 такі способи участі у вихованні доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, :
- систематичні побачення з донькою: кожного вівторка і четверга з 17 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин;
- систематичні побачення з донькою щонеділі з 10 години 00 хвилин до 09 години 00 хвилин наступного дня - понеділка;
• - спільний відпочинок з донькою в літній період протягом 30 днів щороку з 20 липня по 20 серпня або в інший визначений час за домовленістю сторін;
• - спільний відпочинок з донькою в зимовий період протягом 14 днів щороку з 12 січня по 25 січня або в інший визначений час за домовленістю сторін;
• - спілкування з донькою протягом 5 годин у святкові дні кожного року: 1 січня, 8 березня, 9 травня, День Святої Пасхи, при цьому конкретні години доби визначаються сторонами за домовленістю;
- спілкування з донькою у День її народження протягом 5 годин, при цьому конкретні години доби визначаються сторонами за домовленістю. В задоволені інших вимог позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі. При цьому, посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стаття 153 СК України визначає, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.
Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Відповідно до ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного із батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання, тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров»я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
В судовому засіданні було встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням суду, від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу дитина проживає з матір»ю. Сторони не можуть досягнути згоди щодо участі батька у вихованні доньки.
Задовольняючи вимоги позову частково, суд першої інстанції вірно виходив з інтересів дитини, а саме з необхідності компенсувати повноцінним спілкуванням з батьком неповноту сім'ї, що сталась внаслідок розлучення батьків. Суд послався на ст. 9 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Україною 27.09.1991 року, яка визначає, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що під час розгляду справи суду не було надано переконливих доказів того, що спілкування позивача з дитиною негативно впливає на її психо-емоційний стан, або таке спілкування чи перебування дитини у батька за місцем його проживання може створити несприятливі умови для розвитку дитини та прийшов до висновку, що вимоги батька є законними та обґрунтованими, запропонований позивачем порядок його участі в вихованні доньки забезпечить збереження балансу щодо рівності прав того з батьків, з ким проживає дитина, та того з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Колегія судів проаналізувавши вищевикладене, вивчивши матеріали справи, погоджується з висновками суду першої інстанції.
Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.
Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і об»єктивно з»ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.
Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315,317 ЦПК України , колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 квітня 2009року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.