Справа №6001 Головуючий у 1-й інстанції: Чех Н.А.
Доповідач: Штелик С.П.
23 липня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду
м.Києва в складі:
Головуючого судді: Штелик С.П.
Суддів: Ратнікової В.М., Кабанченко О.А.
при секретарі Ленській І.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною
скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Дніпровського
районного суду м. Києва від 21 квітня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із
майна, що є у спільній сумісній власності шляхом сплати грошової компенсації.
Заслухавши доповідь судді Штелик С.П., пояснення осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 квітня 2009 року позивачці було відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник позивачки подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в повному обсязі задовольнити вимоги позивачки. При цьому посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 364, 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними; розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згоди.
У той же час, відповідно до ч.4 та 5 ст. 319 ЦК України власність зобов»язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.
В судовому засіданні було встановлено, що з 31.03.2001 року по 10.03.2006 року позивачка перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу. 14.06.2004 року сторони придбали квартиру АДРЕСА_1. Сторони зареєстровані в спірній квартирі. Спірна квартира має загальну площу 62,00 кв.м., житлову - 35,00 кв.м., складається з двох ізольованих кімнат площами 19,9 кв.м. та 15,1 кв.м., що підтверджено планом за поверхами.
Виділ належної позивачці частки квартири в натурі неможливий.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції щодо відмови позивачці в задоволенні позовних вимог є вірним, оскільки присудження за рішенням суду грошової компенсації частки позивачки, яка бажає виділу, з відповідача, який не бажає сплачувати таку компенсацію, та визнання за останнім всупереч його волі права власності на частку позивачки є використанням одним співвласником свого права власності на шкоду іншому співвласнику, що є неприпустимим.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що в рішенні суду першої інстанції зазначена ст. 365 ЦК України не впливають на правильність висновків суду.
Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і об»єктивно з»ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315,317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.