Справа №22-2895 Головуючий у 1 інстанції: Міщенко Т.М.
2009 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.
20 липня 2009 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Кочеткової І.В.
суддів: Савченко О.В., Денисенко Т.С.
при секретарі: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк" в особі Мелітопольського відділення ДОФ АКБ „Укрсоцбанк" на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк" про стягнення грошової суми,
У березні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк" про стягнення суми, вказуючи на те, що 09.04.2008 року між ним та відповідачем на строк до 09.04.2013 року було укладено договір банківського вкладу, на підставі якого він передав банку суму у розмірі 100000 гр. У жовтні 2008 року, у відповідності до п.1.4 договору, він звернувся до банку з проханням достроково розірвати договір банківського вкладу у зв"язку з необхідністю повернути позику, яку на строк до 01.11.2008 року він отримав 01.06.2008 року від гр. ОСОБА_4 у сумі 85000 гр. для завершення будівництва будинку.
Оскільки його звернення банк, пославшись на відсутність коштів, залишив без задоволення, він був змушений стягнути суму вкладу у судовому порядку.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09.12.2008 року, яке у зв"язку з оскарженням в апеляційному порядку набрало законної сили лише 05.02.2009 року, договір банківського вкладу від 09.04.2008 року було розірвано та стягнуто з АКБ СР „Укрсоцбанку" на його користь 100000 гр. Рішення було виконано 23.02.2009 року.
Посилаючись на те, що оскільки банк прострочив виконання зобов"язання щодо повернення йому, як вкладнику, суми вкладу при достроковому розірванні договору депозитного вкладу, просив на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача збитки від інфляції за період з 01.11.2008 року по 01.02.2009 року у сумі 6636 гр. 81 коп., 3% річних від простроченої суми вкладу за 115 днів з 01.11.2008 року по 23.02.2009 року у розмірі 945 гр.21 коп., а також збитки у сумі 48025 гр., що складаються із суми неустойки, яку він змушений був виплатити ОСОБА_4 за несвоєчасне повернення боргу.
Крім того, несвоєчасне отримання коштів з вини банку негативно вплинуло на стан його здоров"я, порушило існуючий уклад життя, а тому у відшкодування моральної шкоди просив стягнути з відповідача 10000 гр.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 травня 2009 року з АКБ СР „Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_2 стягнуто збитки у розмірі 48025 гр., збитки від інфляції - 6636 гр. 81 коп., 3% річних - 945 гр. 21 коп., а також 1000 гр. у відшкодування моральної шкоди, всього 56607 гр. 02 коп.
Стягнуто з АКБ СР „Укрсоцбанк" в доход держави судовий збір в розмірі 566 гр. 07 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гр.
В апеляційній скарзі АКБ СР „Укрсоцбанк" в особі Мелітопольського відділення Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Задовольняючи частково позов та стягуючи на користь ОСОБА_2 збитки від інфляції та 3% річних від простроченої суми вкладу, суд першої інстанції виходив з того, що прострочення банком обов"язку достроково повернути з 01.11.2008 року на вимогу ОСОБА_2 100000гр. вкладу за договором від 09.04.2008 року встановлено рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09.12.2008 року, яке набрало законної сили 05.02.2009 року(а.с.8-11), а тому банк зобов"язаний відповідати за порушення грошового зобов"язання на підставі ст. 625 ЦК України.
Суд правомірно стягнув на вимогу позивача збитки від інфляції у сумі 6636 гр. 81 коп. за період з 01.11.2008 року по 01.02.2009 року, однак 3% річних від простроченої суми вкладу у розмірі 945 гр. 21 коп. стягнув вже за період з 01.11.2008 року по 23.02.2009 року, отже до дати фактичного виконання судового рішення.
При цьому суд не врахував, що після набранням рішенням суду законної сили зобов'язання між сторонами припинилися, а правовідносини перейшли у виконавчу сферу. За період з 01.11.2008 року до набрання рішенням законної сили 05.02.2009 року сума 3% річних від простроченої суми становила 780 гр. 82 коп., отже рішення в частині стягнення 3% річних підлягає зміні.
Встановивши порушення відповідачем грошового зобов'язання по поверненню за вимогою ОСОБА_2 внесеної ним суми банківського вкладу, суд прийшов до висновку і про обов'язок банку відшкодувати завдані позивачеві збитки і моральну шкоду відповідно до ст. 611 ЦК України, що містить перелік правових наслідків порушення зобов'язання, встановлених договором або законом.
На підтвердження понесених позивачем збитків суд послався на ксерокопії розписок ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який також пояснив, що позивач сплатив йому 48025 гр. неустойки за прострочення повернення боргу.
З вказаними висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального закону.
Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Задовольняючи вимоги ОСОБА_2 про відшкодування збитків, суд не врахував, що відповідальність боржника за порушення грошового зобов"язання встановлена ст. 625 ЦК України, яка є спеціальною щодо ст. 22 ЦК України, що встановлює відповідальність у вигляді відшкодування збитків.
Відповідно до роз"яснень, що містяться в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та вимог ст. 23 ЦК України, спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяну моральну шкоду.
Відшкодування збитків та моральної шкоди ст. 625 ЦК України не передбачено і договір про банківський вклад таких умов також не містив.
Отже, задовольняючи за вказаних обставин позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування збитків у розмірі 48025 гр. та моральної шкоди, суд допустив помилку у застосуванні норм матеріального права, а тому рішення у цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні зазначених вимог.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк" в особі Мелітопольського відділення ДОФ АКБ „Укрсоцбанк" задовольнити частково.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 травня 2009 року по даній справі в частині стягнення з АКБ СР „Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_2 збитків у сумі 48025 гр. та 1000 гр. моральної шкоди - скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_2 про стягнення збитків та моральної шкоди - відмовити.
Рішення в частині стягнення з АКБ СР „Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_2 3% річних у сумі 945 гр. 21 коп. та в частині стягнення судового збору у розмірі 566 гр. 07 коп. у доход держави змінити, зазначивши наступне: „ Стягнути з АКБ СР „Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_2 3% річних у сумі 780 гр. 82 коп. та 74 гр. 17 коп. судового збору у доход держави.
В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.