Справа №22-3114 2009 рік Головуючий у 1 інстанції
Стратій Є.В. Доповідач: Бєлка В.Ю.
16 липня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Кримської О.М., Ломейко В.О.
При секретарі: Карацюпі О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2007 року по справі за позовом ЗАТ «ЕРКО-Запоріжжя до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
У жовтні 2004 року ЗАТ «ЕРКО- Запоріжжя» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики посилаючись на те, що на підставі діючого на підприємстві з 1.06.1999 року Положення «Про порядок надання позики працівникам» у період з 11.06.1999 року по 6.03.2001 року ОСОБА_2, як акціонеру ЗАТ «ЕРКО-Запоріжжя» були видані кошти - позика на ведення домашнього господарства на загальну суму 37997 гр. У період одержання позики відповідач працювала у товаристві на посаді заступника голови правління з економічних питань. Пунктом 2.7 Положення передбачено, що у випадку, якщо позичальник не перебуває в трудових відносинах з підприємством, при зміні місця роботи, на якому позичальник працював у перод одержання позики, невиплачений залишок суми позики підлягає негайному відшкодуванню підприємству. ОСОБА_2 була звільнена з займаної посади 9.09.2002 року, однак позика не повернута. Просило суд стягнути з відповідача на його користь 37997 гр.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2007 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «ЕРКО-Запоріжжя» 37997 гр. та судові витрати в розмірі 379 гр. 97 коп.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги обгрунтовані і підтверджені відповідними доказами.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що з 11.06.1999 року по 6.03.2001 року позивач на підставі Положення «Про порядок надання позики працівникам» передав ОСОБА_2 згідно з її заявами про видачу позик, видаткових касових ордерів ЗАТ «ЕРКО-Запоріжжя», касових виписок про видачу позик відповідачу, «Зобов'язань індивідуального позичальника» ОСОБА_2 на обзаведення домашнім господарством гроші на загальну суму 37997 гр. Пунктом 2.7 вказаного вище положення передбачено, що у випадку, якщо позичальник не перебуває в трудових відносинах з підприємством, при зміні місця роботи, на якому позичальник працював і період одержання позики, невиплачений залишок суми позики підлягає негайному відшкодуванню підприємству. ОСОБА_2 була звільнена з роботи 9.09.2002 року. До часу звернення до суду сума позики не повернута і заборгованість складає 37997 гр.
З урахуванням викладеного, суд дійшов правильного висновку, що вимоги позивача обгрунтовані, підтверджені наведеними вище доказами і постановив рішення з яким погоджується і колегія про задоволенні позову.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги Були предметом дослідження судом першої інстанції, яким надана відповідна оцінка та такими, що не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 312 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2007 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.