Справа №22-2169/2009 p. Головуючий у 1-й інстанції: Калюжна В.В.
Суддя-доповідач: Кримська О.М.
09 липня 2009 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бєлки В.Ю.
суддів: Кримської О.М., Бондара М.С.
при секретарі Карацюпі О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Орджонікідзевської районної адміністрації м. Запоріжжя на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, Орджонікідзевської районної адміністрації м. Запоріжжя, третя особа - КП «ВРЕЖО-13», про визнання права на користування вивільненою житловою площею, -
У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Запорізької міської ради, Орджонікідзевської районної адміністрації м. Запоріжжя, третя особа - КП «ВРЕЖО-13», про визнання права на користування вивільненою житловою площею.
В позові зазначав, що з 1988 року і до теперішнього часу зареєстрований та проживає у кімнаті площею 13,15 кв. м., яка йому належить на праві власності, що знаходиться у двокімнатній комунальній квартирі АДРЕСА_1.
У цій же двокімнатній квартирі в ізольованій кімнаті площею 17,52 кв. м проживав ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. В зв'язку із його смертю кімната звільнилася та 12.06.2007 року ОСОБА_3 було знято з реєстраційного обліку за даною адресою.
Позивач ОСОБА_2 з квітня 1996 року працює в Класичному приватному університеті, обіймає посаду проректора-директора коледжу Класичного приватного університету, має науковий ступінь кандидата юридичних наук за спеціальністю «Теорія та історія держави і права, історія політичних і правових вчень» і відповідно до вимог ст. 47 ЖК України, ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» має право на додаткову житлову площу, у зв'язку з чим просив суд визнати його право на користування вільною кімнатою розміром 17,52 кв. м, що звільнилася у двокімнатній комунальній квартирі АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2009 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право на користування вільною кімнатою розміром 17,52 кв. м, що звільнилася у двокімнатній комунальній квартирі АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3.
Орджонікідзевська районна адміністрація м. Запоріжжя звернулася до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є особою, яка потребує поліпшення житлових умов , а тому на підставі ст.. 54 ЖК України має право на кімнату, яка звільнилась у комунальній квартирі.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 18.10.1986 року Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням виконавчого комітету Орджонікідзевської ради народних депутатів № 192/1 від 14.07.1988 року ОСОБА_2 прийнятий на квартирний облік на місцем проживання із складом сім'ї три чоловіки : він, його дружина - ОСОБА_4 та син -ОСОБА_5
На час прийняття на квартирний облік родина ОСОБА_2, яка складалася з трьох осіб проживала у двокімнатній комунальній квартирі АДРЕСА_1 де займала одну кімнату, жилою площею 13,15 кв.м..
Згідно зі свідоцтвом на право власності на житло НОМЕР_1 від 31 березня 1998 року (а.с.9) кімната площею 13,15 кв.м.. у двокімнатній комунальній квартирі АДРЕСА_1 приватизована та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 - позивачу по справі.
В другій кімнаті в цій квартирі проживав наймач ОСОБА_3, який 01 травня 2007 року помер (а.с.44). Названа кімната знаходиться у комунальній власності.
Згідно договора купівлі - продажу від 15 червня 2002 року ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_1 ( а.с.14) , де проживає та зареєстрована разом з сином за цією адресою .
ОСОБА_2 зареєстрований в комунальній квартирі АДРЕСА_1 , де займає кімнату, жилою площею 13,15 кв.м., яка належить йому на праві приватної власності.
Розпорядженням Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради № 118р від 05.02.2008 року, яке позивачем не оскаржене, сім'я ОСОБА_2 знята з квартирного обліку, у зв'язку з поліпшенням своїх житлових умов ( а.с.24).
Після звільнення кімнати у квартирі у зв'язку зі смертю наймача ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернувся до міської ради із заявою про надання йому звільненого житлового приміщення у порядку ст. 54 ЖК України, однак 23 червня 2008 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради відмовлено у наданні звільненої кімнати. Дану відмову позивач не оскаржив. ( а.с.17).
Відповідно до ст.. 54 ЖК України - ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов (стаття 34), надається йому, а в разі відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі. При цьому загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленої статтею 47 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач або член його сім'ї має право на додаткову жилу площу. Якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим за встановлений для надання одній особі, зазначена кімната у всіх випадках передається наймачеві на його прохання.
Із змісту ст.. 54 ЖК та аналогічного п. 67 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, вбачається, що ізольоване жиле приміщення, що звільнилося у квартирі, де проживає два або більше наймачі, надається за наявності двох умов: на прохання наймача та наймач є особою, яка потребує поліпшення житлових умов.
Стаття 47 ЖК України передбачає, що норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 кв. м на одну особу.
Таким чином, максимальний (граничний) розмір жилої площі на одну особу - 13,65 кв. м, а мінімальний - не менше рівня середньої забезпеченості громадян житлової площею в даному населеному пункті, у м. Запоріжжі - 8 кв. м жилої площі на одну особу.
Отже, ОСОБА_2 у розуміні ст. 47 ЖК України та п.13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР не є особою, яка потребує поліпшення житлових умов та до того ж не має статус наймача жилого приміщення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку , що відсутні підстави для визнання, за ОСОБА_2 права користування звільненої жилою кімнатою у порядку ст.. 54 ЖК України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 303, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Орджонікідзевської районної адміністрації м. Запоріжжя задовольнити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2009 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:
«У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права користування жилим приміщенням - відмовити.»
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.