Справа №22-2201/2009 p. Головуючий у 1-й інстанції: Полянчук Б.І.
Суддя-доповідач: Кримська О.М.
02 липня 2009 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бєлки В.Ю.
суддів: Кримської О.М., Крилової О.В.
при секретарі Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми, -
У серпні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми .
В позові зазначав, що 21.02.2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір про наміри, предметом якого була земельна ділянка по АДРЕСА_1, яку відповідачка мала намір продати у строк до 21.03.2007 року за 303000 грн.
Відповідно до умов п. 2.1 договору про наміри позивач передав відповідачу завдаток у розмірі 5050 грн., який сторони перевели в 1000 доларів США для уникнення знецінення внаслідок інфляції.
Згідно п. 5.3 договору про наміри сторони брали на себе зобов'язання по укладенню основного договору до 21.03.2007 року, а також передачі і отриманню завдатку.
Позивач умови договору виконав в повному обсязі, завдаток передав, проте відповідачка змінила свої наміри та не бажає укладати договір купівлі-продажу.
Згідно п. 5.3 договору про наміри у випадку не укладення договору в строк, не пізніше 21.03.2007 року, по причині залежній від продавця, він зобов'язаний вернути покупцю суму завдатку, а також виплатити йому неустойку в розмірі суми завдатку.
Просив суд стягнути з відповідача 5050 грн. завдатку і 5050 грн. неустойки.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 березня 2009 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 7700 грн. завдатку, 7700 грн. неустойки, 101 грн. судового збору, 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
ОСОБА_2 звернулася до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов залишити без розгляду.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст..309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом встановлено, що 21.02.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в Бердянському центрі нерухомості було укладено договір про наміри з продажу об'єкту нерухомості , за яким ОСОБА_2 виявила намір продати ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку по АДРЕСА_1 та укласти нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу цієї земельної ділянки у строк до 21.03.2007 року, а ОСОБА_3 виявив намір купити цю земельну ділянку за обумовлену ними ціну- 303000 грн.
У підтвердження серйозності своїх намірів ОСОБА_3 передано ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 5050 грн. , та за згодою покупця ця сума переведена продавцем в інший вид матеріальних активів з метою уникнення знецінення завдатку у результаті інфляційних процесів (п.2.1 Договору)
Районний суд прийшов до правильного висновку, що передана за договором сума повинна бути повернута покупцеві, однак, визначаючи розмір цієї суми , допустив порушення норм матеріального права.
Відповідно до ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог.
Звертаючись до суду, позивач просив стягнути суму платежу за договором саме у розмірі 5050 грн.
Стягуючи суму у розмірі 7070 грн., суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки відповідно до положень ст.. 31 ЦПК позивачем не змінювався предмет або підстави позову та не змінювався розмір позовних вимог.
Згідно із ч.2 ст.570 ЦК України , якщо не буде встановлено що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Законом не передбачено, що якщо аванс був переданий і зобов'язання не виконано, то він залишається у сторони, яка його отримала.
Крім того, як видно з умов договору та підтверджено фактичними обставинами справи, за договором передавались грошові кошти у розмірі 5050 грн., тому передана покупцем сума підлягає поверненню в повному обсязі позивачеві.
Колегія суддів вважає , що рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у розмірі 5050 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі 7070 грн., суд першої інстанції виходив з того, що з вини ОСОБА_4 зобов'язання не було виконано відповідно до умов договору.
Проте погодитись з таким висновком районного суду не можна..
Відповідно до змісту ст.. 635 ЦК України попереднім є договір , сторони якого зобов'язуються протягом певного строку ( у певний термін ) укласти договір у майбутньому ( основний договір) на умовах , встановлених попереднім договором.
Попередній договір укладається у формі , встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Сторона , яка необгрунтовано ухиляється від укладання договору , передбаченого попереднім договором , повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням,. якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Договір про наміри ( протокол про наміри тощо) , якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.
Договором сторін з продажу об'єкту нерухомості майна від 21.02.2007 року визначені істотні умови основного договору : об'єкт нерухомості, який має бути відчужений; ціна основного договору - сума коштів, за яку має бути продана земельна ділянка ; валюта виконання грошового зобов'язання; строк укладення основного договору - до 21.03.2007 року; умови забезпечення виконання цього договору та відповідальність за його не виконання.
Таким чином, колегія суддів , виходячи з обставин справи та вимог закону, приходить до висновку, що укладена між сторонами угода є попереднім договором.
Частиною 3 ст. 635 ЦК України передбачено, що зобов'язання , встановлене попереднім договором , припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором.
Примушення до виконання зобов'язання , що ґрунтується на попередньому договорі, Цивільним кодексом України не передбачено.
Оскільки районним судом обставини справи встановлені з порушенням ст..213 ЦПК України та ч.ч.2,3 ст.635 ЦК України, тому рішення в частині стягнення неустойки, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, оскільки за порушення умов попереднього договору ч.2 ст. 635 ЦК передбачені інші правові наслідки - відшкодування збитків.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 51 грн. ( 1% від розміру задоволених позовних вимог) та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 березня 2009 року по даній справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5050 грн. - суму платежу за договором, судовий збір у розмірі - 51 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі - 30 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.»
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.