Справа №22-2389/2009 p. Головуючий у 1-й інстанції: Огієнко Н.В.
Суддя-доповідач: Кримська О.М.
02 липня 2009 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бєлки В.Ю.
суддів: Кримської О.М., Крилової О.В.
при секретарі Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 03 квітня 2009 року по справі за позовом Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до ОСОБА_2, фермерського господарства «Зустріч» про стягнення заборгованості, -
У лютому 2009 року Запорізька обласна кредитна спілка «Довіра» (далі - ЗОКС «Довіра») звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, фермерського господарства «Зустріч» (далі - ФГ «Зустріч») про стягнення заборгованості.
В позові зазначали, що 05.02.2009 року ОСОБА_2 вступив у члени ЗОКС «Довіра», 09.06.2005 року отримав кредит у розмірі 160000 грн. відповідно до кредитного договору №6799 від 08.06.2005 року.
04.04.2006 року ОСОБА_2 отримав 200000 грн. та 05.04.2006 року 100000 грн. згідно додаткової угоди від 04.04.2006 року до кредитного договору №6799 від 08.06.2005 року.
Загальна сума, яка була отримана ОСОБА_2 за кредитним договором та додатковою угодою складає 460000 грн.
За умовами кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язався щомісяця сплачувати відсотки наперед та повернути суму кредиту до 01.04.2009 року. На теперішній час кредит та відсотки не сплачуються належним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 507606 грн.
В забезпечення повернення кредиту ФГ «Зустріч», директором якого є ОСОБА_2, виступило поручителем та передало до іпотеки нерухомість АДРЕСА_1 та майбутній врожай соняшника.
Позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ФГ «Зустріч» 300000 грн. -основна заборгованість, 103803 грн. - нараховані відсотки, 103803 грн. - підвищені відсотки за запізнення сплати відсотків, в сукупності - 507606 грн., а також стягнути судові витрати у розмірі 1730 грн.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 03 квітня 2009 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2, ФГ «Зустріч» солідарно на користь ЗОКС «Довіра» заборгованість за кредитним договором №6799 у розмірі 173802 грн. 67 коп., судові витрати у розмірі 865 грн.
ЗОКС «Довіра» звернулися до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, стягнувши з ОСОБА_2, ФГ «Зустріч» солідарно 507606 грн., а саме 300000 грн. -основного боргу, 103803 грн. - відсотки за користування кредитом, 103803 грн. - підвищені відсотки за запізнення сплати відсотків, а також судові витрати у розмірі 1730 грн..
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.3, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Судом встановлено, що 08.06.2005 року ОСОБА_2, на підставі його заяви про прийняття його до членів ЗОКС «Довіра», заяви-анкети на отримання кредиту від 08.06.2005 року, Кредитного договору №6799 від 08.06.2005 року, додаткової угоди від 09 червня 2005 року та видаткових касових ордерів, Оріхівською філією ЗОКС «Довіра» було надано кредит у розмірі 460000 грн. (а.с.5-8, 16).
Відповідно до п. 1 вищезазначеного Кредитного договору ОСОБА_2 отримав кредит строком на 12 місяців, та зобов'язався повернути його протягом цього строку із сплатою 2% щомісячно наперед від залишку суми поверненого кредиту (а.с.7).
Відповідно до п.п. 6, 7 Кредитного договору при запізненні строків щомісячної сплати процентів за кредит позичальник сплачує подвійну процентну ставку за місяць запізнення; при запізненні повернення основної суми кредиту позичальник сплачує підвищену процентну ставку в розмірі 1% від залишку суми погашеного кредиту за кожен день прострочки (а.с.7).
Згідно розрахунку заборгованості, яка міститься в матеріалах справи та наданого ЗОКС «Довіра» до суду апеляційної інстанції розрахунку суми заборгованості за кредитним договором №6799 від 08.06.2005 року, загальна заборгованість ОСОБА_2 складає 507606 грн., з яких 300000 грн. - несплачена сума кредиту, 103803 грн. - борг по процентам за користування кредитом, та 103803 грн. - борг по процентам .
Названий розрахунок заборгованості відповідачем ОСОБА_2 не спростований належними та допустимими по справі доказами.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з можливості застосування у даній справі положень ст. 551 ЦК України, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Такий висновок суду першої інстанції зроблено з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Умовами Кредитного договору від 08.06.2005 року та умовами Додаткової угоди до нього стягнення неустойки не передбачено.
Розмір заявленої позивачем вимоги в сумі 506606 грн. складається з суми кредиту, процентів за користування кредитом та підвищених процентів.
Крім того, суд першої інстанції солідарно стягуючи заборгованість з ОСОБА_3 та ФГ «Зустріч» посилався на ст. 554 ЦК України, яка передбачає солідарну відповідальність боржника та поручителя у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою.
Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення належного виконання Боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, 08.06.2006 року між ФГ «Зустріч» та ЗОКС «Довіра» були укладені: Договір застави та Договір іпотеки, за якими ЗОКС «Довіра» має право у випадку невиконання Боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.
Отже, в даному ж випадку зобов'язання боржника забезпечені договором іпотеки та договором застави, за якими, відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, ЗОСК «Довіра» набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За таких обставин, суд першої інстанції неправомірно поклав на ФГ «Зустріч» обов'язок солідарної відповідальності за неналежне виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за Кредитним договором.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, воно не може бути визнано законним та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» задовольнити частково.
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 03 квітня 2009 року по даній справі скасувати, ухвалити нове рішення наступного змісту:
«Позов Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» заборгованість за кредитним договором №6799 у розмірі 300000 грн. -основна заборгованість, 103803 грн. - нараховані відсотки, 103803 грн. - підвищені відсотки за запізнення сплати відсотків, а всього - 507606 грн., судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати з інформаційно-технічного розгляду справи у розмірі 30 грн.
У задоволенні позовних вимог Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до фермерського господарства «Зустріч» про стягнення заборгованості - відмовити.»
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.