Справа №22-5820/2009
Головуючий у 1 інстанції - Цокол Л.І.
Доповідач - Українець Л.Д.
Іменем України
15 липня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва
В складі: головуючого - Українець Л.Д.
суддів - Амеліна В.І., Черненко В.А.
при секретарі - Козачук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Відкритого акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву»
на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 квітня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву», третя особа - ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди
встановила:
У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ВАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» та просила суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди до доступу її робочого місця, скасувати наказ №447-к від 16 жовтня 2008 року про її звільнення, поновити її на роботі на посаді керуючої справами секретаріату Голови правління, зобов'язати відповідача допустити її до роботи, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 серпня 2008 року та відшкодувати завдану моральну шкоду в розмірі 40 000гр.
Мотивувала свої вимоги тим, що 04 серпня 2008 року її та ще декілька десятків працівників ВАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» не пропустили до робочого місяця, пояснюючи це тим, що вони звільнені з роботи. Починаючи з 04 серпня 2008 року вона не ОСОБА_2 можливості працювати, при цьому тільки 16 жовтня 2008 року було видано наказ про її звільнення. Зазначала, що втратила середній заробіток за час вимушеного прогулу який складає 135 127 грн. 70 коп., виходячи з її заробітної плати яку вона отримувала, а також зазнала моральних страждань у вигляді душевного хвилювання пов'язаного неправомірними діями відповідача щодо її незаконного звільнення.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 квітня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Скасовано наказ №447-к виданий ВАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» 16 жовтня 2008 року про звільнення ОСОБА_2
Поновлено ОСОБА_2 на посаді керуючої справами у ВАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» з 16 жовтня 2008 року.
Стягнуто з ВАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 серпня 2008 року по 29 квітня 2009 року в розмірі 135 127 грн. 70 коп.
Стягнуто з ВАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» на користь ОСОБА_2 компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 2 000 грн.
Стягнуто з ВАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» в дохід держави в розмірі 1 351, 27грн.
Стягнуто з ВАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.
В апеляційній скарзі представник ВАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництво» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задов злені позовних вимог повністю.
Зазначив, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: в мотивувальній та резолютивній частинах рішення судом допущено помилку - прізвище позивача зазначено як «ОСОБА_2», поновлено на роботі у відповідача ОСОБА_2, що дає підстави стверджувати, що суд поновив іншу особу, ніж та, що працювала у відповідача на посаді керуючої справами, оскільки згідно паспорта позивача її прізвище ОСОБА_2, а не ОСОБА_2 (а. с. 143-144). Згідно картки фізичної особи - платника податків, прізвище позивачки - ОСОБА_2 Параграфом 21 наказу № 193-к від 02 липня 2007 року позивача було переведено з посади секретаря-референта на посаду управляючої справами служби реферантури Голови правління з 02 липня 2007 року (а. с. 66, 70). Незважаючи на це, суд поновив позивача на посаді керуючої справами, яка штатним розписом не була передбачена, та на яку позивача не переводили наказом по підприємству. Також, згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р., у випадках вимушеного прогулу середній заробіток обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Таким чином, період вимушеного прогулу, за який має бути стягнено середній заробіток, починає обраховуватися з дати видання наказу про звільнення працівника. ОСОБА_2 було звільнено 16 жовтня 2008 року, тому вимушений прогул слід рахувати з 16. жовтня 2008 року по 29 квітня 2009 року. Крім того, суд невірно порахував кількість робочих днів у травні та червні 2008 року, вказавши, що їх було 38, тоді як кількість робочих днів у травні 2008 року - 20, у червні 2008 року - 20 робочих днів, всього - 40.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Зазначив, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, а саме: судом було допущено помилку, яка унеможливлює виконання рішення суду. Так, суд вирішив поновити на роботі у ВАТ «КиївЗНДІЕП» ОСОБА_2, тоді як згідно паспорта прізвище позивача -ОСОБА_2, та в рішенні мало бути вказано - «Поновити ОСОБА_2». Суд вирішив поновити позивача з 16 жовтня 2008 року, з дати видання наказу про звільнення, а середній заробіток стягнув, починаючи з 04 серпня 2008 року, що порушує норми матеріального права, зокрема, Порядок обчислення середнього заробітку, загверджений Постановою КМУ № 100. Крім того, суд вирішив спір без його участі, його не було належним чином повідомлено про день та час судового засідання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_2 про поновлення на роботі, суд виходив з наданих доказів та вимог закону, що регулюють дані правовідносини.
На підтвердження своїх доводів про те, що з 04 серпня 2008 року вона була недопущена до свого робочого місця, позивач посилалася на те, що 04 серпня 2008 року дана обставина була зафіксована дільничим інспектором, який був викликаний колективом працівників інституту, яких в той день не допустили до роботи працівники охоронної служби відповідача. Від співробітників було прийнято колективне звернення. Зазначене підтвердили і допитані судом свідки.
18 серпня 2008 року позивач в числі інших осіб зверталася з письмовим зверненням до Печерської районної у місті Києві державної адміністрації з приводу того, що їх не допускають на робочі місця (т.1 а.с.105).
З відповіді Печерської районної у місті Києві державної адміністрації вбачається, що спеціалістами управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації 21.08.2008 року здійснено спробу перевірки дотримання законодавства на ВАТ «Київ ЗНДІЕП», проте у допуску та ознайомлені з оригіналами документів було відмовлено.
Суд проаналізував надані докази, дав їм оцінку і суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями переоцінки доказів.
В апеляційних скаргах відповідач та третя особа посилаються на те, що в рішенні суду прізвище позивача зазначено «ОСОБА_2», тоді як правильно її прізвище «ОСОБА_2» та просять з цих підстав скасувати рішення суду.
Такі доводи апелянтів не є підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідач та третя особа не оспорюють, що до суду звернулася саме та фізична особа, яка працювала у відповідача та була звільнена, а в рішенні суду допущена описка в написані її прізвища.
Законом передбачено порядок вирішення питання про виправлення описки.
Згідно ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені описки чи арифметичні помилки.
Позивач надала до суду довідку Печерського районного суду в якій зазначено, що вона звернулася до суду з заявою про виправлення описки в її прізвищі та зазначена заява буде розглянута після повернення справи до суду.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про поновлення її на роботі, суд обґрунтовано ухвалив рішення про поновлення її саме на посаді, з якої вона була звільнена відповідно до наказу про звільнення. Наказом №447-к від 16.10 2008 року, позивач була звільнена з посади керуючого справами ВАТ «КиївЗНДІЕП» (т.1 а.с.30), що спростовує доводи апеляційної скарги про те, що суд поновив ОСОБА_2 на посаду, яку вона не займала.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що в травні та червні 2008 року було по 20 робочих днів, що не відповідає дійсності. Як в травні, так і в червні 2008 року було по 19 робочих днів, а всього за два місяці 38 робочих днів, як зазначив суд у своєму рішенні.
Заперечуючи проти розміру стягнутої суми за час вимушеного прогулу, представник відповідача не надав суду своїх розрахунків. Посилався лише на те, що не погоджується з такою сумою.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що суд підставно поклав в основу розрахунку надану позивачем довідку про її заробітну плату.
В апеляційній скарзі відповідач стверджує про те, що така довідка є недійсною. Жодного доказу, який би підтверджував цю обставину відповідач не надав суду. Натомість, зазначена обставина спростовується довідкою Печерського РУ ГУ МВС України про те, що кримінальна справа, порушена за ч.1 ст.357 КК України, 14 вересня 2008 року подальшим провадженням закрита на підставі п.2 ст.6 КПК України.
На спростування доводів апеляційної скарги та на підтвердження дійсності даних довідки про заробітну плату, яку суд поклав в основу рішення, позивач надала до апеляційного суду довідку Управління пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва про нарахування їй заробітної плати (Система персоніфікованого обліку) з якої вбачається, що відповідач надав до пенсійного фонду ще інші дані про заробітну плату позивача.
Оскільки відповідач не надав суду відомостей про конкретно отриману позивачем заробітну плату та не простував довідку, видану відповідачем про розмір заробітної плати позивача за вказані місяці, суд обгрунтовано виходив з розміру заробітної плати позивача, зазначеної в довідці, яка видана відповідачем та належно завірена.
В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення суду , справу повернути на новий розгляд, посилаючись на те, що з 27 квітня 2008 року він перебував на лікарняному, направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи, проте суд розглянув справу в його відсутність.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Будь-яких даних, що він повідомив суд про причини неявки до суду та просив суд відкласти розгляд цієї справи в матеріалах справи немає. До апеляційної скарги ОСОБА_1 не додав жодного доказу на спростування рішення суду, який би мав суттєве значення для вирішення спору.
Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та на законність рішення суду не впливають.
Суд повно та всебічно з»ясував дійсні обставини справи, дав їм належну правову оцінку і підстав для скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Відкритого акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.