03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-а
Справа №22-6194 Головуючий у 1 інстанції - Парамонов М.Л.
2009 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
Іменем України
23 липня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого - судді Ратнікової В.М.
суддів- Штелик С.П. - Кабанченко О.А. при секретарі - Погас О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою
представника Закритого акціонерного товариства « Страхова компанія « Українська страхова група» Троян Олега Петровича на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 16 березня 2009 року по цивільній справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до ОСОБА_3, 3 особа - ОСОБА_4 про стягнення суми в порядку регресу,-
встановила:
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2009 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" 6082 грн. 80 коп., судові витрати в сумі 90 грн. 83 коп., а всього 6173 грн. 63 коп.
В апеляційній скарзі представник Закритого акціонерного товариства « Страхова компанія « Українська страхова група» Троян Олег Петрович просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ЗАТ « Страхова компанія « Українська страхова група» задовольнити в повному обсязі.
Зазначав, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вина ОСОБА_3 в порушенні п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України та у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 10.01.2007 року повністю встановлена постановою Дарницького районного суду м.Києва від 16 лютого 2007 року. Другий учасник ДТП ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності не притягувався, а тому висновок суду про наявність рівної вини обох учасників ДТП та про часткове задоволення позовних вимог страхової компанії є помилковим.
В судовому засіданні представник Закритого акціонерного товариства « Страхова компанія « Українська страхова група» повністю підтримав доводи апеляційної скарги, та просив її задовольнити.
ОСОБА_3 та 3-тя особа: ОСОБА_4 в судове засідання не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені належним чином, причину своєї неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності з вимогами ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги , яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" 6082 грн. 80 коп., судові витрати в сумі 90 грн. 83 коп., а всього 6173 грн. 63 коп., суд посилався на те, що з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, вважає, що відповідальність водія ОСОБА_3 має бути встановлена у частці 1/2, а тому, з нього підлягає стягненню в порядку регресу на користь позивача 50 % від суми страхового відшкодування, що складає 6082 грн. 80 коп.
Колегія суддів з такими висновками суду 1 -ї інстанції погодитись не може, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому, рішення Дарницького районного суду М.Києва від 16 березня 2009 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що 10.01.2007 року на вул. Курчатова в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення застрахованого автомобіля «Шкода» {номерний знак НОМЕР_1 під керуванням власника автомобіля ОСОБА_4 та автомобіля ВАЗ-21011 номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 (відповідача), внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2007 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, а саме , в порушенні п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України. Дана постанова набрала чинності. ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності по даній дорожньо-транспортній пригоді не притягувався.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Тому, обставина щодо вини ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 10.01.2007 року та у заподіянні власнику автомобіля « Шкода», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 матеріальної шкоди внаслідок пошкодження його автомобіля не підлягала доказуванню при розгляді даної цивільної справи.
Проте, суд 1-ї інстанції в порушенні вимог ч.4 ст. 61 ЦПК України, при розгляді даної справи вдався до дослідження обставин щодо наявності вини ОСОБА_3 у скоєнні вище зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, визначив її в розмірі 50 %.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вина відповідача ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 10.01. 2007 року та в заподіяння матеріальної шкоди ОСОБА_4 внаслідок пошкодження його автомобіля встановлена постановою Дарницького районного суду М.Києва від 16.02.2007 року і доказуванню по даній справі не підлягає.
Оскільки, в порядку виконання умов договору добровільного страхування транспортного засобу № 21-0520-0124 від 20.01.2006 року, після настання страхового випадку Закрите акціонерне товариства « Страхова компанія « Українська страхова група» склало страховий акт № 3922Т , відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування від 29.01.2007 року виплатило ОСОБА_5 страхове відшкодування в сумі 12 165 грн. 60 коп., то, згідно вимог ст.. 993 ЦК України, з винної особи - ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", в порядку регресу , підлягає стягненню виплачене страховиком страхове відшкодування в сумі 12165 грн. 60 коп.
Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ЗАТ "Страхова компанія "Українська страхова група підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 121 грн. 65 коп. та по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 00 коп., а всього- 151 грн. 65 коп. судових витрат.
Керуючись ст.. 993 ЦК України, Законом України « Про страхування», ст..ст. ч.3 61, 88, 303, 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника Закритого акціонерного товариства « Страхова компанія « Українська страхова група» задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов Закритого акціонерного товариства « Страхова компанія « Українська страхова група» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" 12 165 ( дванадцять тисяч сто шістдесят п»ять ) гривень 60 коп. судові витрати в сумі 151 грн. 65 коп., а всього стягнути 12 317( дванадцять тисяч триста сімнадцять) гривень 25 копійок.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.