Справа №22-5944/09 Головуючий у 1 інстанції-Зубков С.О.
Доповідач - Панченко М.М.
23 липня 2009 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:
головуючого - Панченка М.М.
суддів - Антоненко Н.О., Волошиної В.М.
при секретарі - Дима О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 23 квітня 2009 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17 березня 2005 року у справі за позовом Прокурора м.Києва в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-я особа Перша Київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шандиба Л.І. про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними,-
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 17 березня 2005 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 24 червня 2005 року та ухвалою Верховного Суду України від 7 квітня 2006 року відмовлено в позові Прокурора м.Києва в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними /т.1 а.с.146-148,200,206/.
В березні 2009 року відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами указаного судового рішення пославшись на те, що у лютому 2009 року із довідок форми №3 по квартирі АДРЕСА_1, виданих 1 лютого 2006 року, на ім»я ОСОБА_5, та від 14 березня 2007 року, виданої на ім»я ОСОБА_7, заявниця вбачає шахрайські дії.
Крім того, заявниця зазначає про наявність суперечностей в поясненнях нотаріуса Лазаревої Л.І. результатам перевірки Міністерства юстиції України, які містять нові дані щодо дій нотаріуса Лазаревої Л.І.
Дані обставини заявниця вважала істотною, такою, що не була і не могла бути їй відомою на час розгляду справи.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 23 квітня 2009 року відмовлено в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17 березня 2005 року/а.с.46/.
В апеляційній скарзі на дану ухвалу ОСОБА_1 просить скасувати її, як постановлену на неповно з"ясованих обставинах з порушенням вимог процесуального права та скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17 березня 2005 року /т. 2 а.с.49-52/.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити, а ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 23 квітня 2009 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17 березня 2005 року залишити без змін з таких підстав.
Як слідує з матеріалів справи 5 вересня 1997 року подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1, яка діяла від свого імені та від імені доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, продали ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 яка належала продавцям на праві спільної власності по 1/3 частці кожному /а.с.20/.
Указаний договір купівлі-продажу квартири посвідчений нотаріусом Першої Київської нотаріальної контори Лазаревою Л.І.
В подальшому ОСОБА_4 продав квартируАДРЕСА_1 відповідачу по справі ОСОБА_5.
Перед укладанням договору продажу квартири ОСОБА_4, ОСОБА_1 отримала дозвіл органу опіки та піклування Радянської районної державної адміністрації м.Києва (розпорядження від 4 вересня 1997 року №865) на відчуження від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 належної їй частини указаної квартири, при умові попереднього дарування у власність дитини 1/2 частини двокімнатної квартри АДРЕСА_3, яка належала ОСОБА_3. Однак, 9 січня 1998 року ОСОБА_3 продав указану квартиру ОСОБА_9
Таким чином, законні представники неповнолітньої ОСОБА_2, в тому числі і скажниця ОСОБА_1, продаючи квартиру АДРЕСА_1, не виконали вимогу органу опіки та піклування щодо попередньої передачі у власність дитини іншого житла, чим порушили її житлові та майнові права.
Як зазначала скаржниця ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях суду від 19 березня 2004 року, вона, а також її чоловік ОСОБА_3, за кошти виручені від продажу квартири АДРЕСА_1, кожен придбав у свою особисту власність інше житло. Так, скажниця придбала у свою особисту власність житловий будинок АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,06 га і тим самим вважала, що дитина була забезпечена житлом, оскільки дитина проживала, як з матір»ю, так і з батьком /т.1 а.с.25/.
Суд, відмовляючи в позові Прокурора м.Києва в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, недійсними, виходив з того, що житлові права неповноітньої ОСОБА_2 не були порушені.
Указане рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17 березня 2005 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 24 червня 2005 року та ухвалою Верховного Суду України від 7 квітня 2006 року /т. 1 а.с. 146-148, 200,206/.
В ході розгляду в апеляційній інстанції скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 23 квітня 2009 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17 березня 2005 року скаржниця ОСОБА_1 від своїх доводів відносно шахрайських дій, які на її думку випливали із довідок форми №3 по квартирі АДРЕСА_1, виданих 1 лютого 2006 року, на ім»я ОСОБА_5, та від 14 березня 2007 року, виданої на ім»я ОСОБА_7 - відмовилась.
Між тим, наполягала на тому, що мають місце суперечності в поясненнях в судовому засіданні нотаріуса Лазаревої Л.І., яка посвідчувала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, з результатами перевірки Міністерством юстиції України, які містять нові дані щодо дій нотаріуса Лазаревої Л.І.
При цьому скаржниця не надала суду результати указаної перевірки, не надала даних про неможливість отримати результати указаної перевірки та не зазначила в чому ж конкретно полягають ці суперечності, які на думку скаржниці містять істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі на час розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв»язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Шевченківського районного суду м.Києва від 23 квітня 2009 року винесена у відповідності з вимогами закону, а тому в задоволенні апеляційної скарги належить відмовити.
Керуючись ст.ст.307,361,365 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 23 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.