03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-а
Справа №22-6275 Головуючий у 1 інстанції - Макуха А.А.
2009 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
Іменем України
23 липня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду м. Києва
в складі: головуючого - Ратнікова В.М.
суддів - Штелик С.П.
- Кабанченко О.А.
при секретарі - Погас О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною
скаргою
ОСОБА_2 на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 12 травня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
встановила:
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12 травня 2009 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, проживаючого в АДРЕСА_1, працюючого в ТОВ "Древкомплект" на користь ОСОБА_3 матеріальну допомогу (аліменти) на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 на період його навчання в розмірі 400 грн. щомісячно та без врахування часу канікул (липень і серпень 2008-2009 років), починаючи з 05.11. 2007 року по 30.06.2010 року.
В частині інших позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 травня 2009 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Зазначив, що при ухваленні рішення суду про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина , який продовжує навчання в сумі 400 гривень, суд 1-ї інстанції не врахував стан його здоров»я та матеріальне становище, не з»ясував наявність у батька можливості надавати таку допомогу, оскільки він має на утриманні батька-пенсіонера, а також має іншу сім»ю та доньку ОСОБА_1-ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обгрунтованим.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_4-ІНФОРМАЦІЯ_4.
ОСОБА_4 навчається на відділенні підготовки фахівців ВІТІ НТУ України "Київському політехнічному інституті" та потребує матеріальної допомоги у зв'язку із навчанням.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 та стягуючи з ОСОБА_2 матеріальну допомогу (аліменти) на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 на період його навчання в розмірі 400 грн. щомісячно та без врахування часу канікул (липень і серпень 2008-2009 років), починаючи з 05.11. 2007 року по 30.06.2010 року, суд 1-ї інстанції посилався на те, що повнолітній син відповідача продовжує навчання і у зв»язку з цим потребує матеріальної допомоги, при таких обставинах батьки зобов»язані утримувати дітей до досягнення ними двадцяти трьох років, ОСОБА_2 може надавати таку матеріальну допомогу. Визначаючи розмір аліментів в сумі 400 гривень, суд 1-ї інстанції посилався на те, що з врахуванням стану здоров'я, матеріального становища, сімейного стану ОСОБА_2, він спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 на період його навчання в сумі 400 грн. щомісячно.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду є законним та обгрунтованим з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4.
ОСОБА_4 навчається на відділенні підготовки фахівців ВІТІ НТУ України "Київському політехнічному інституті" та потребує матеріальної допомоги у зв'язку із навчанням.
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка., син продовжують навчання і у зв"язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
ОСОБА_4 проживає разом з матір»ю ОСОБА_3, яка і звернулась до суду з даним позовом.
Згідно довідки НТУУ "КІЛ" від 09.07.2008 року ОСОБА_4 навчається на відділенні підготовки фахівців ВІТІ НТУ України "Київському політехнічному інституті" з 01.09.2005 року по 30.06.2010 року ( контрактна форма навчання). Відповідно до договору про навчання № 31 /10-2914 від 23.09.2005 року, вартість навчання складає 7000, 00 гривень на навчальний рік ( 10 місяців).
Відповідно до ч.2 ст. 191 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв"язку із ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_2, 1967 року народження може надавати матеріальну допомогу своєму сину на період його навчання, оскільки має вік 42 роки, працює, розмір його доходів вказує на те, що сума цієї матеріальної допомоги може становити 400 грн. щомісячно.
Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що судом при ухваленні рішення не було враховано того, що на його утриманні знаходиться батько- пенсіонер ОСОБА_5 та малолітня дочка від другого шлюбу- ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому, він не може надавати матеріальну допомогу сину на період його навчання, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ці обставини судом були враховані.
Крім того, з наданих до Апеляційного суду м.Києва доказів вбачається, що батько відповідача ОСОБА_5 отримує пенсію за віком в Святошинському районному управлінні Пенсійного Фонду України в сумі 909, 43 грн. на місяць, проживає окремо від відповідача, Солом»янським районним судом м.Києва 06 лютого 2007 року було постановлено рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно, з якого вбачається, що між відповідачем та його батьком вирішувався спір щодо укладеного батьком інвестиційного договору на будівництво квартири.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що судом не було встановлено матеріальне становище відповідача не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки обов»язок доказування покладається на сторони, а відповідач, заперечуючи проти позову, не надав суду 1-ї інстанції доказів на підтвердження того, що він за своїм матеріальним становищем не спроможний надавати сину матеріальну допомогу.
На підтвердження доводів скарги представник відповідача надав до Апеляційного суду м.Києва довідку ТОВ « Компанія « Древкомплект», з якої вбачається, що заробітна плата відповідача за 2009 рік становила: січень - 660, 00 грн., лютий - 660, 00 грн., березень - 409, 00 грн., квітень - 660,00 грн., травень - 713, 00 грн., червень - 754,00 грн.
Колегія суддів вважає, що зазначена довідка підтверджує лише розмір заробітної плати, яку відповідач отримує в ТОВ « Компанія «Древкомплект» і не є підствердженням дійсного матеріального становища відповідача.
Так, з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вбачається, що 22.08.2008 року ОСОБА_2 за 93 700, 00 гривень було придбано в кредит автомобіль « Mitsubishi Pajero PS» , реєстраційний номер НОМЕР_1 . З копій платіжних рахунків по оплаті послуг мобільного зв»язку вбачається, що тільки за дані послуги відповідачем щомісячно сплачується сума не менша 300, 00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що за своїм матеріальним становищем відповідач може надавати сину ОСОБА_4 матеріальну допомогу на період його навчання в сумі 400 гривень щомісячно, починаючи з моменту подачі позовної заяви - з 05.11.2007 року по 30.06.2010 року, без врахування часу канікул - місяців липня і серпня 2008 - 2009 років. Стягненню не підлягають аліменти за минулий період, оскільки позивачем не надано належних доказів вжиття заходів для отримання аліментів.
Рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 12 травня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.