Справа №11-285 2009 року Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. ч. 2 ст. 121 КК Матвієнко М.В.
України Доповідач в апеляційній інстанції
Євтушенко В. Г.
14 липня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Євтушенка В. Г.
суддів Ятченка м. О., Охріменка І. К.
за участі: прокурора Гришанової Н. Д.
потерпілої ОСОБА_4
захисника-адвоката ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
предст. цив. відповідача ОСОБА_7
засуджених ОСОБА_8
ОСОБА_9 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за апеляціями:
• - прокурора Драбівського району Черкаської області,
• - засудженого ОСОБА_9 і його захисників, ОСОБА_6 (батька) та адвоката ОСОБА_10,
• - засудженого ОСОБА_8. та його захисників
• - адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (в інтересах засудженого ОСОБА_8.)
на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 9 лютого 2009 року,
яким:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Безпальче Драбівського району Черкаської області, судимості немає
засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі;
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с Безпальче Драбівського району Черкаської області, судимості немає,
засуджений за ст. 121 ч.2 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі.
Визначено початок строку відбування покарання засудженими з 26. 07. 2006 року. Вирішено частково задовольнити цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 і
стягнути на її користь із засуджених солідарно 10506 грн. на відшкодування матеріальної
та 50000 грн. - моральної шкоди.
Вирішені питання про речові докази по справі.
Згідно вироку ОСОБА_9 і ОСОБА_8 визнані винними у вчиненні злочину за таких обставин.
25 липня 2006 року близько 23 год. 30 хв. на вул. Жовтневій в с. Безпальча Драбівського району Черкаської області ОСОБА_9, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та ОСОБА_8, діючи спільно групою осіб під час бійки, що виникла на ґрунті неприязних відносин, умисно нанесли ОСОБА_13 удари ногами, руками та дерев'яною палицею в різні частини тіла, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому хрящів носа, забитої рани на правій вушній раковині з пошкодженням вушного хряща, забитої рани та синця в правій завушній ділянці, садна в правій надбрівній ділянці, синців на повіках обох очей, синця відповідно передній вісі правої клубової кістки, садна та синця на правому стегні, садна на правому коліні, синця та трьох саден на правій гомілці, синця на лівому лікті, синця на правому лікті, садна на лівому стегні, садна на верхній поверхні правого плечового суглобу та ділянці правого надпліччя, восьми саден та синця на тілі правої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; закритої травми грудної клітки, непрямих переломів ребер справа 3, 4, 5, 6, 7 по середньо-пахвовій лінії (з них переломи 4 та 5 ребер з пошкодженням пристінкової плеври), прямих переломів ребер справа 8, 9, 10 та лопатковій лінії ( з них перелом 9 ребра з пошкодженням пристінкової плеври), непрямих переломів ребер зліва 3, 4, 5, 6 по середньо-ключичній лінії, прямих переломів ребер зліва 7, 8, 9, 10 від середньо-пахової до лопаткової лінії (з них 9 ребро з подвійними перелом - по заднє-пахвовій та лопатковій лініям, переломів 7 та 10 ребер з пошкодженням пристінкової плеври), забою легень, розривів легеневої плеври, синця на правій боковій поверхні тулуба, синця на лівій боковій поверхні грудної клітки, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, та закриту травму живота у вигляді розриву печінки, розриву брижі тонкого кишківника, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, що спричинило смерть потерпілого (внаслідок сполученої травми грудної клітини та живота).
У поданих на вирок апеляціях:
• - прокурор Драбівського району Черкаської області Литвин М.І., який затвердив обвинувальний висновок, просить скасувати вирок з підстав невідповідності призначеного засудженим покарання внаслідок його м'якості і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 та ОСОБА_8 покарання по 9 років позбавлення волі, мотивуючи, що суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину і, що засуджені вчинили злочин у стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання характеризуються негативно, вину не визнали, в скоєному не розкаялися;
• - засуджений ОСОБА_9, його захисники, його батько ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_10, просять скасувати вирок, а справу направити на додаткове розслідування, мотивуючи, що ОСОБА_9 діяв у стані самооборони, захищався від ОСОБА_13, який безпричинно напав на нього і наніс удари палицею, спричинивши легкі тілесні ушкодження, - що ОСОБА_9 не наносив ОСОБА_13 ударів, від яких могла настати смерть, - що у ОСОБА_13 виявлені тілесні ушкодження, які були заподіяні раніше і, що слідчі і суд не встановили осіб, які дійсно причетні до смерті ОСОБА_13, - що під час досудового слідства було порушено права ОСОБА_9 на захист (не забезпечено право подати до суду скаргу про злочин, передбачений ст.. 125 КК, до участі у справі не був допущений адвокат ОСОБА_10), - що у справі не проведено ряд експертиз, не враховано, що на місці події виявлено 4 палиці, не з'ясована роль у справі ОСОБА_15, якого побив ОСОБА_13, не перевірена причетність до побиття ОСОБА_13 інших осіб, котрим він перешкоджав ловити рибу та косити траву, - що органи слідства і суд у вироку не зазначили мотив злочину, не встановили дата та час смерті ОСОБА_13, - що не була вручена ОСОБА_9 копія постанови про порушення кримінальної справи, - що прокурор в судовому засіданні змінив обвинувачення з порушенням ст. 277 КПК України, так як збільшив обсяг та зміст обвинувачення в сторону погіршення становища підсудного (постанова прокурора за змістом суперечлива, вона та вирок суду не містять обґрунтування вчинення злочину групою осіб);
• - адвокати ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (захисники засудженого ОСОБА_8.),
• -
- та сам засуджений ОСОБА_8, просять скасувати вирок і постановити новий, яким визнати винним ОСОБА_8. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 КК України, з призначенням покарання в межах санкції цього закону, мотивуючи про відсутність доказів заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень саме ОСОБА_8., - про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи (суд безпідставно зазначив про не визнання ОСОБА_8 вини тоді, як останній визнав себе винним у заподіянні потерпілому легких тілесних ушкоджень), - що у вироку зазначені припущення суду щодо оцінки показань єдиного очевидця бійки свідка ОСОБА_15, а також, - що суд не розмежував дії кожного із учасників бійки щодо нанесення ударів і їх локалізації, не врахував, що ОСОБА_8. захищався від ОСОБА_13, який перший розпочав бійку, наніс засудженим тілесні ушкодження, а також, - що ОСОБА_8. знаходився під фізичним та психологічним впливом працівників міліції на момент дачі пояснень, на які суд безпідставно послався як на докази.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення і промови учасників апеляційного розгляду справи: прокурора, засуджених та їх захисників, представника цивільного відповідача, які відповідно підтримали апеляції, заслухавши останнє слово кожного із засуджених, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності як ОСОБА_9, так і ОСОБА_8 в заподіянні потерпілому ОСОБА_13 умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, яким у вироку суд першої інстанції дав правильну оцінку.
Доводи засуджених про непричетність до вчинення цього злочину судом першої інстанції належним чином, повно і всебічно перевірені в ході судового розгляду справи і обґрунтовано визнані такими, що не заслуговують на увагу та спростовуються зазначеними у вироку доказами, зокрема:
• - показаннями засудженого ОСОБА_8 про те, що 25. 07. 2006 року біля 23 год. в с Безпельче він, а також ОСОБА_9, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, та ОСОБА_15 на вул. Жовтневій зустріли потерпілого ОСОБА_13, який зробив зауваження ОСОБА_9, що голосно співав та у відповідь висловлювався на адресу ОСОБА_13 нецензурною лайкою. Після чого ОСОБА_13 дерев'яною палицею наніс удар по голові ОСОБА_15, від якого останній упав, та удар по руці ОСОБА_16, після чого він( ОСОБА_8.) наніс ОСОБА_13 4 удари ногою в плече та область голови, а ОСОБА_9 наносив удари палицею по тулубу потерпілого. Потім, побачивши, що ОСОБА_9 розлютився та наносив один за другим удари, він разом з ОСОБА_15 В став його відтягувати від потерпілого ОСОБА_13, який лежав на землі, та заспокоювати. Потім вони пішли на лаву, де відпочивали дівчата (ОСОБА_17 та ОСОБА_18) та їх знайомийОСОБА_19, де ОСОБА_15 була надана допомога. Однак, ОСОБА_9, який не міг заспокоїтися, знову пішов до потерпілого ОСОБА_13, звідки почулися звуки, характерні для нанесення ударів. Він (ОСОБА_8.) разом із ОСОБА_19 відтягнули ОСОБА_9, але ОСОБА_9 ще раз повертався до потерпілого та наносив удари, а він, ОСОБА_15 та ОСОБА_19 відтягували ОСОБА_9 від потерпілого. Заспокоївши ОСОБА_9, вони залишили потерпілого ОСОБА_13, який лежав на землі і якого підняти та поставити на ноги, щоб відвести додому, не вдалося, а самі, відпочивши ще трохи, розійшлися по домах. На ранок йому стало відомо, що ОСОБА_13 помер;
• - показаннями свідка ОСОБА_15, про те, що в той вечір в с Безпельче він, ОСОБА_9, ОСОБА_8. та ОСОБА_19 пішли до знайомих дівчат на вул.. Жовтневій, де ОСОБА_9 голосно співав пісню, у зв'язку з чим отримав зауваження від чоловіка з темряви. ОСОБА_16, який зрозумів, що це був ОСОБА_13, став в адрес останнього висловлюватися нецензурними словами. А потім, коли вони проходили по вулиці мимо ОСОБА_13, останній попросив у нього цигарку, яку він хотів дати, але тут же отримав удар палицею по голові, після чого впав та втратив свідомість. Прийшовши до пам'яті, він почув звуки бійки, спочатку відповз до кущів, а коли піднявся - побачив, як ОСОБА_9 наносив удари палицею та ногами лежачому ОСОБА_13 по тулубу і як ОСОБА_8 наніс 2-3 удари ногою по плечу потерпілого. Потім він разом із ОСОБА_8 стали відтягувати ОСОБА_9, який був розлючений та продовжував наносити удари ОСОБА_13 Потерпілому було нанесено багато ударів. Через деякий час ОСОБА_9 ще два рази повертався до ОСОБА_13 та наносив йому удари. Він особисто ударів ОСОБА_13 не наносив. ОСОБА_8 намагався підняти ОСОБА_13, але не зміг, при цьому від останнього він почув, як нецензурними словами ОСОБА_13 сказав: "Мені все - кінець", але вони це всерйоз не сприйняли. Коли розходилися по домах, то ОСОБА_9 сказав, щоб про інцидент із ОСОБА_13 нікому не говорили. Про смерть ОСОБА_13 він дізнався наступного дня. Після нанесеного йому удару ОСОБА_13, він перебував на лікуванні, в нього були легкі тілесні ушкодження, що потягли розлад здоров'я. ОСОБА_9 перебував у стані алкогольного сп'яніння, а ОСОБА_8. був тверезий;
- показаннями свідка ОСОБА_20 про те, що у той вечір він, а також ОСОБА_9, ОСОБА_8. та ОСОБА_15 пішли до знайомих дівчат, сестер ОСОБА_17 та ОСОБА_18 на вул.. Жовтнева в с Безпельче. Він залишився біля будинку ОСОБА_17, а ОСОБА_9, ОСОБА_8 і ОСОБА_15 пішли від них. Через декілька хвилин він почув, що відбувається бійка, а коли пішов на шум бійки, то зустрів хлопців та довідався від когось з них, що хлопці побили "інженера", тобто ОСОБА_13 Він бачив на голові у ОСОБА_15 рану. Після цього ОСОБА_9 ще декілька разів бігав в сторону ОСОБА_13 та наносив йому удари, а він, ОСОБА_8 та ОСОБА_15 відтягували його від потерпілого;
- показаннями свідків сестер ОСОБА_17 і ОСОБА_18 про те, що 25. 07. 2006 року близько 23 години до них прийшли ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_15 та ОСОБА_19. ОСОБА_19. залишився, а інші пішли по вул.. Жовтневій до іншої дівчини. Вона чула, як ОСОБА_9 висловлювався нецензурними словами на адресу якогось чоловіка. Коли через декілька хвилин всі троє хлопців повернулися, то на голові ОСОБА_15 була рана, на яку вона прикладала примочки, а ОСОБА_9 держався за руку. Хлопці пояснили, що до них підійшов чоловік та став їх бити дерев'яною палицею. ОСОБА_9 ще два рази бігав в сторону, де був чоловік, що їх побив, а ОСОБА_8, ОСОБА_15 та один раз ОСОБА_19 ходили за ОСОБА_9, який був біля потерпілого і та казав, що "надавав" потерпілому по сідницях. Потім ОСОБА_9 сказав, щоб вони нікому не розповідали про бійку;
• - даними протоколів відтворення обстановки та обставин події від 26. 07. 2006 року із застосуванням відеозапису цих слідчих дій за участі як ОСОБА_8, так і ОСОБА_9, про те, що кожний з них на місці події пояснив та показав, як вони відповідно наносили потерпілому ОСОБА_13 удари ногами та дерев'яною палицею;
• - даними протоколу огляду місця події від 26. 07. 2006 року про виявлення на вул.. Жовтневій в с. Безпальче трупа ОСОБА_13 з наявними зовні тілесними ушкодженнями;
• - даними акту судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_13 від 26.07.2006 року та
• - даними висновків судово-медичної експертизи про те, що причиною смерті ОСОБА_13 є сполучена травма грудної клітки та живота, а саме: закрита травма грудної клітки у вигляді непрямих переломів ребер справа 3, 4, 5, 6, 7 по середньо-паховій лінії (з них переломи 4 та 5 ребер з пошкодженням пристінкової плеври), прямих переломів ребер справа 8, 9, 10 по лопатковій лінії (з них перелом 9 ребра з пошкодженням пристінкової плеври), непрямих переломів ребер з ліва 3, 4, 5, 6 по середньо-ключичній лінії, прямих переломів ребер зліва 7, 8,9, 10 від середньо-пахвової до лопаткової лінії (з них 9 ребро з подвійним переломом - по задньо-пахвовій та лопатковій лініям, переломів 7 та 10 ребер з пошкодженням пристінкової плеври), забою легень, розривів легеневої плеври, синця на правій боковій поверхні тулуба, синця на лівій боковій поверхні грудної клітки; та закрита травма живота у вигляді розривів печінки, розриву брижі тонкого кишківника, які відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, які виникли від дії твердих тупих предметів на протязі доби до смерті. Між отриманими тілесними ушкодженнями, що привели до смерті та настанням останньої мається прямий причинний зв'язок. Малоймовірно, що потерпілий після отримання ушкоджень, які привели до смерті, міг пересуватись.
При дослідженні також були виявлені: перелом хрящів носа, забита рана на правій вушній раковині з пошкодження вушного хряща, забита рана та синець в правій завушній ділянці, садно в правій надбрівній ділянці, синці на повіках обох очей, синець відповідно передній вісі правої клубової кістки, садно та синці на правому стегні, садно на правому коліні, синець на три садна на правій гомілці, синець на лівому лікті, синець на правому лікті, садна на лівому стегні, садна на верхній поверхні правого плечового суглобу та в ділянці правого надпліччя, вісім саден та синець з тилу правої кисті, які самі по собі окремо носять ознаки легких тілесних ушкоджень, які виникли від дії твердих тупих предметів на протязі доби до смерті, а також: синці на правому коліні, на лівій гомілці та на лівому стегні, які виникли від дії твердих тупих предметів за декілька діб до смерті та носять ознаки легких тілесних ушкоджень.
Судячи з характеру травм, які отримав ОСОБА_13, останній, найбільш ймовірно, мг жити на протязі години або протягом часу, наближеного до такого. Довгасті синці, найбільш ймовірно, могли виникнути від ударів дерев'яною палицею, наданою на експертизу. Переломи ребер, пошкодження печінки та розрив брижі тонкого кишківника могли виникнути як від ударів обутими ногами, так і від ударів палицею, наданою на експертизу.
При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа виявлено 3,7 проміле етилового спирту, що може відповідати тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння у живих осіб.
Необгрунтованими є також доводи апелянтів про неконкретність пред'явленого кожному з них обвинувачення, визнаного судом доведеним, відсутність мотиву та попередньої змови, а також розмежування дій кожного.
Визнаючи ОСОБА_9 і ОСОБА_8 винними у вчиненні даного злочину, суд зазначив, що засуджені під час бійки, що виникла на ґрунті неприязних відносин між ними та потерпілим, діяли спільно групою осіб і умисно нанесли ОСОБА_13 удари ногами, руками та дерев'яною палицею в різні частини тіла, заподіявши останньому у тому числі тяжкі як небезпеки для життя тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого (внаслідок сполученої травми грудної клітини та живота з пошкодженням ребер та внутрішніх органів).
Тобто, в обвинуваченні, визнаного судом доведеним конкретно зазначено, що засуджені діяли з мотивів неприязних стосунків між ними та потерпілим, що підтверджується як їх показаннями, так і показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, про те, що між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 (які, обидва, перебували у стані сп'яніння) перед бійкою відбулася заочна (на відстані в темряві) сварка із взаємними образами, а також про те, що потерпілий на початку бійки першим наніс удари палицею, зокрема по руці ОСОБА_9
Про зазначені обставини, а саме про нанесення спільними діями засудженими потерпілому численних ударів в різні частини тіла, у тому числі в область грудей та живота показав і сам ОСОБА_8 в ході досудового і судового слідства, як це він показав при відтворенні обстановки та обставин події за його участі. Про те, що потерпілому були нанесені численні удари в різні частини тіла і зокрема в спину, об'єктивно підтверджується висновками судово-медичної експертизи.
Доводи апелянтів про те, що вони діяли в стані самооборони не відповідають фактичним обставинам справи. Той факт, що потерпілий розпочав бійку та першим наніс декілька ударів дерев'яною палицею, зокрема по передпліччю ОСОБА_9, сам по собі не являвся підставою для вчинення засудженими захисту і заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень після того, як засуджені в свою чергу у відповідь нанесли потерпілому удари ногами та дерев'яною палицею, спільними зусиллями вибили з рук потерпілого палицю, збили його з ніг на землю. Наступні дії засуджених, які діяли агресивно і продовжили наносити ОСОБА_13, що лежав на землі, численні удари у тому числі ногами та дерев'яною палицею в різні частини тіла, що об'єктивно підтверджується висновками судово-медичних експертиз про те, що потерпілому були заподіяні велика кількість тілесних ушкоджень у тому числі тяжких, що спричинили смерть потерпілого, спростовують доводи засуджених про самооборону. Колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду про те, що засуджені діяли умисно і з метою заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень на грунті неприязних стосунків, про що свідчить сварка із взаємними образами між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 в той вечір безпосередньо перед бійкою.
Подальші дії ОСОБА_8, направлені на припинення дій ОСОБА_9, оскільки останній ще самостійно декілька раз продовжував бити потерпілого, свідчать про відсутність умислу на позбавлення життя, та обґрунтовано враховано судом, як обставина, що пом'якшує покарання ОСОБА_8
Безпідставними є також доводи апелянтів про наявність у справі істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону.
Доводи про порушення права засудженого ОСОБА_9 на захист є безпідставними. Постанова слідчого про усунення адвоката ОСОБА_10 від участі у справі під час досудового слідства чинна і, крім того, ОСОБА_9 мав захисників - адвокатів, як під час досудового слідства, так і при ознайомленні з матеріалами справи, тобто органи слідства забезпечили право обвинуваченого належним чином здійснювати свій захист (т. 2 а. с. 39-41,52).
Безпідставним є посилання засудженого ОСОБА_8 на не правильність зазначених у вироку висновків суду. Суд об'єктивно зазначив про те, що ОСОБА_8 не визнав себе винним у спричиненні потерпілому ОСОБА_13 тяжких тілесних ушкоджень, що потягли смерть потерпілого, що вбачається з показань самого ОСОБА_8 Разом з тим, у вироку суд обґрунтовано врахував показання ОСОБА_8 про те, що він наносив потерпілому тілесні ушкодження спільно - у групі з ОСОБА_9 та обґрунтовано визнав обох засуджених винними за наслідками, що настали від їх спільних дій, тобто - у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого. В зв'язку з чим не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_8 на те, що лише від його дій не могли бути заподіяні тяжкі ушкодження потерпілому.
У даній справі, про вчинення злочину групою осіб свідчить той факт, що кожний із засуджених наносив потерпілому удари спільно і бачив, що крім нього це вчиняє і інший, тобто усвідомлював, що діє в групі. При цьому кожний із групи бачив, як і куди наносяться удари іншим, а тому усвідомлював вчинення злочину їх спільними діями, та свідомо допускав можливість заподіяння потерпілому їх спільними діями будь-яких тілесних ушкоджень. За таких обставин згідно закону при невизначеному умислі щодо наслідків винні особи підлягають відповідальності в залежності від того, які фактичні небезпечні наслідки настали від їх спільних дій і незалежно від того, як і куди наносив удари кожний. У даному випадку такими фактичними наслідками є тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого, що є однією з кваліфікуючих ознак ч. 2 ст. 121 КК України..
Частиною 1 ст.. 28 КК України передбачено, що злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою. Отже, судом також правильно застосовано кримінальний закон - ч. 2 ст. 121 КК України і за ознакою умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого групою осіб.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм вірну оцінку, обгрунтовано дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину за обставин, зазначених у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, та правильно кваліфікував дії кожного за ч. 2 ст. 121 КК України.
Питання про покарання як ОСОБА_9, так і ОСОБА_8 суд першої інстанції вирішив у відповідності до вимог ст. 65 К України, з урахуванням ступені тяжкості вчиненого ними злочину, ступені участі і ролі кожного у його вчиненні, а також даних про їх особу та обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Колегія суддів знаходить обґрунтованим висновки і рішення суду про необхідність призначення винним покарання за ч. 2 ст. 121 КК України. Суд призначив кожному розмірне покарання в межах санкції за вказаним законом, що є необхідним і достатнім для виправлення кожного засудженого і попередження нових злочинів.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи прокурора про м'якість призначеного засудженим покарання. Прокурор не привів конкретних доводів, на підставі яких визначений судом першої інстанції строк позбавлення волі кожному із засуджених необхідно збільшити. Зокрема, не обґрунтованим доказами є твердження прокурора про те, що ОСОБА_8 вчинив злочин у стані сп'яніння. Крім того, у апеляції прокурор зазначає про вимогу скасувати вирок "Драбівського" районного суду, що не відповідає дійсності. З цих підстав, враховуючи, що апеляційна інстанція не вправі виходити за межі апеляційних вимог, апеляція прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.. ст.. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
вирок Золотоніського міськрайонного суду від 9 лютого 2009 року відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляцію прокурора Драбівського району, апеляцію засудженого ОСОБА_9 і його захисників, ОСОБА_6 (батька) та адвоката ОСОБА_10, а також апеляції засудженого ОСОБА_8 і його захисників, адвокатів ОСОБА_11 і ОСОБА_12 - без задоволення.