Справа №10-215/09 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. 296 ЗОЛОТОВЕРХИЙ О.І.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
НЕДІЛЬКО М.І.
"21" липня 2009 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого НЕДІЛЬКА М.І.
суддів ЯТЧЕНКА М.О., ЄЛЬЦОВА В.О.
за участю прокурора ТИЩЕНКА К.Ю.
розглянула кримінальну справу за апеляцією заступника Звенигородського міжрайонного прокурора на постанову судді Лисянського районного суду від 16.04.2009 p., якою скасована постанова слідчого СВ Звенигородського РВ УМВС в Черкаській області від 13.02.2008 р. про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 296 КК України по окремому епізоду по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 121 ч. 2 КК України.
Згідно вказаної постанови, 23.02.2005 р. в приміщенні кафе-бару с. Будище Звенигородського району між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ґрунті особистих неприязних стосунків виникла сварка, яка переросла в бійку. Внаслідок цього обоє отримали тілесні ушкодження.
Наступного дня вранці, тобто 24.02.2005 р. ОСОБА_4 повідомила про це своєму чоловікові ОСОБА_3, а той в свою чергу ОСОБА_6, який є рідним братом ОСОБА_4
Того ж дня вони обоє прибули із Києва в с Будище і близько 20 год. 30 хв. в приміщенні кафе-бару за попередньою змовою на грунті особистих неприязних відносин нанесли ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, що потягли смерть потерпілого.
Як зазначено стосовно цього в постанові, вказані особи не мали наміру на насильницьке позбавлення життя потерпілого, злочин вчинили на ґрунті особистих неприязних стосунків, місце вчинення злочину заздалегідь не вибиралось і вчинення злочину в кафе-барі це є випадковістю, оскільки там на той час перебував ОСОБА_5
Даний злочин вчинений на ґрунті неприязних стосунків вказаних осіб до ОСОБА_5, пов'язаний із поведінкою ОСОБА_4
Ці обставини виключають склад злочину, передбачений ст. 296 КК України.
Скасовуючи дану постанову за скаргою ОСОБА_7 суд в своєму рішенні вказав, що слідчим при розгляді скарги потерпілої взагалі не з'ясовувалися питання стосовно наявності в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст. 296 КК.
В ході слідства було допитано ряд осіб, проведений огляд місця події, проте питання про наявність в діях ОСОБА_3 порушення громадського порядку не вияснялося. Не з'ясованим залишилося і питання стосовно нанесення збитків вказаному закладу, тобто кафе-бару.
Слідчий при винесенні постанови виходив лише з того, що тілесні ушкодження вказаними особами наносилися на грунті неприязних особистих відносин.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням прокурор в апеляції ставить питання про його скасування.
Вказує, що потерпілою ОСОБА_7 порушені передбачені ст. 236-1 КПК строки оскарження даної постанови органу слідства, оскільки дану постанову слідчого вона оскаржила через рік після її винесення і з якою в тім числі як і із іншими матеріалами справи, вона ознайомилася 13.02.2008 р.
Заслухавши доповідача, прокурора, підтримавшого апеляцію та дослідивши матеріали справи колегія суддів не вбачає підстав для скасування зазначеного вище рішення.
Перевіркою встановлено, що викладені в апеляції прокурора доводи стосовно пропуску строку потерпілою на оскарження постанови слідчого не відповідають дійсним обставинам справи.
Як випливає стосовно цього із матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_3. обвинуваченого за ст. 121 ч. 2 КК України(т. 2 а. с. 63), потерпіла по справі ОСОБА_7 25.02.2008 р. зверталася до Звенигородського районного суду із скаргою про скасування вище вказаної постанови слідчого від 13.02.2008 р.
Дана скарга зареєстрована в суді 3.03.2008 р. і відповідно до резолюції голови цього суду вона була передана судді цього суду Дудніченку В.М. для вирішення при розгляді справи.
Аналогічного характеру скарга на постанову слідчого від 13.02.2008 р. подавалась потерпілою ОСОБА_7 до Звенигородського районного суду також і 25.08.2008 р.(т. 2 а. с. 99).
Згідно резолюції головуючого по справі судді Дудніченка В.М., вона також не була об'єктом окремого розгляду, а була приєднана до матеріалів кримінальної справи.
На даний час по вказаній кримінальній справі остаточне рішення не винесене.
Таким чином, після винесення вказаної постанови слідчим, потерпілою ОСОБА_7 вона двічі оскаржувались, проте рішення судом по ній так винесені і не були.
За таких обставин безпідставним є посилання прокурора в апеляції про нібито без поважних причин пропуск потерпілою ОСОБА_7 строку на оскарження постанови слідчого.
Інші підстави на скасування судового рішення прокурором в апеляції не зазначались.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Постанову судді Лисянського районного суду від 16.04.2009 року про скасування постанови слідчого СВ Звенигородського РВ УМВС в Черкаській області від 13.02.2008 р. про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 296 КК України по окремому епізоду по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 121 ч. 2 КК України залишити без зміни, а апеляцію заступника Звенигородського міжрайонного прокурора - без задоволення.