Справа №22ц-2124, 2009р. Головуючий в 1-й інстанції
Стамбула Н.В.
Категорія: 5 Доповідач - Капітан І.А.
2009 року липня місяця "15" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Капітан І.А.
Суддів: Цуканової І.В., Полікарпової О.М.
при секретарі - Шешені С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 травня 2009 року
за позовом
ОСОБА_4
до
ОСОБА_2,
третя, особа - ОСОБА_3
про визнання права власності,
встановила:
У вересні 2008 року ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 посилалась на те, що з 1981 по 2003 роки перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, на земельній ділянці, яку за нею було закріплено та нею приватизовано, вони побудували будинок, при вирішенні цивільної справи за її позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя вона визнала за відповідачем право власності на 1/2 частину спільного майна, про що судом було постановлено ухвалу про затвердження мирової угоди, однак своє право власності на 1/2 частину спільного майна вона оформити не може з причини відсутності в ухвалі суду зазначення про визнання за нею права приватної власності на 1/2 частину.
У січні 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд із заявою про вступ у справу, пред'явивши позов до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на 1/2 частину вищевказаного домоволодіння, посилаючись на те, що з 2002 року відповідачі в будинку не проживають, а він із членами своєї родини закінчив будівництво будинку і підготував його до прийняття в експлуатацію.
Ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 9 лютого 2009 року ОСОБА_3 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 травня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено, за нею визнано право власності на 1/2 частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також: на 1/2 частину земельної ділянки за вищезазначеною адресою. У задоволенні вимог ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просять рішення скасувати і ухвалити нове, яким ОСОБА_4 у задоволенні позову відмовити, а вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
В письмових запереченнях ОСОБА_4, посилаючись на безпідставність доводів апеляційних скарг та законність рішення, просить скарги відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 та відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_3, суд І інстанції виходив з того, що незазначення в мировій угоді, затвердженої ухвалою суду від 14.11.2007 року, будь-яких відомостей стосовно частини у спірному майні позбавляє ОСОБА_4 можливості оформити належним чином своє право власності на 1/2 частину, а доказів на підтвердження наявності дозволу ОСОБА_4 на будівництво та проведення ним будь-яких робіт на земельній ділянці з 2003 по 2007 роки ОСОБА_3 суду не надав.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову ОСОБА_3 у задоволенні вимог про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння із заявлених підстав, оскільки встановлені судом обставини підтверджують необґрунтованість цих вимог.
Проте колегія суддів вважає, що рішення в частині задоволення позову ОСОБА_4 постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 1/2 частину домоволодіння та земельної ділянки з підстав, передбачених ст.ст.321,328 ЦК України /а.с.5/.
Свої вимоги про визнання права власності ОСОБА_4 обґрунтовувала відсутністю в ухвалі суду від 14 листопада 2007 року відомостей про визнання за нею права власності на 1/2 частину спільного майна та земельної ділянки та неможливість, у зв'язку з цим, оформлення та реєстрації свого права власності в установленому законом порядку.
Відповідно до положень ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України (ст.ст.3.4 ЦПК).
Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів і передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Із матеріалів справи вбачається, що за умовами мирової угоди, затвердженої ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 листопада 2007 року/а.с.9/, ОСОБА_4 визнає за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину всього рухомого, нерухомого майна та земельної ділянки (п.1); визнає належність ОСОБА_2 на праві сумісної власності 1/2 частини земельної ділянки (п.2); земельну ділянку, будинок та споруди сторони домовились продати та розподілити гроші між собою в рівних частках (п.5); для вчинення зазначених дій сторони зобов'язуються оформити право власності на будинок та споруди як спільну сумісну власність та не перешкоджати один одному у вчиненні зазначених дій (п.6,7).
Дана ухвала набрала чинності 20 листопада 2007 року, сторонами не оскаржувалась, і відомості про те, що ОСОБА_4 або ОСОБА_2 звертались до виконавчої служби про примусове виконання цієї ухвали, в матеріалах справи відсутні.
Як свідчать матеріали інвентарної справи №34199 будинок АДРЕСА_1 в експлуатацію не введено, правовстановлюючі документи на нього відсутні, що свідчить про невиконання сторонами п.5 мирової угоди, затвердженої ухвалою суду від 14 листопада 2007 року, щодо оформлення права спірної сумісної власності на будинок та споруди.
Як при зверненні до суду із зазначеним позовом так і під час розгляду справи по суті ОСОБА_4 не доведено факту порушення, невизнання або оспорювання її прав саме відповідачем, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що обраний ОСОБА_4 спосіб захисту прав не відповідає встановленому законом або договором способу, а неможливість оформлення права власності на 1/2 частину у зв'язку з незазначенням про це в ухвалі про затвердження мирової угоди не свідчить про виникнення спору між: нею та ОСОБА_2
За таких підстав колегія суддів вважає за необхідне у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.
Керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 травня 2009 року в частині задоволення позову, визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/2 частину домоволодіння, а також на 1/2 частину земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, скасувати.
Ухвалити у зазначеній частині нове рішення, яким ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено протягом двох місяців з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.