Справа №22ц-2171, 2009 р. Головуючий в 1-й інстанції
Головко О.В.
Категорія: 34 Доповідач - Капітан І.А.
2009 року липня місяця "15" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Капітан І.А.
Суддів: Цуканової І.В., Полікарпової О.М.
при секретарі - Шешені С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 15 травня 2009 року у справі
за позовом.
ОСОБА_2
до
Виробничого управління водопровідно-каналізаційного
господарства м. Херсона
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановила:
У березні 2008 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона (далі - ВУВКГ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28 березня 2007 року біля с Троїцьке Новоодеського району Миколаївської області з вини працівника ВУВКГ ОСОБА_3, було пошкоджено його автомобіль «Опель Сінтра» д/н НОМЕР_1, який став не придатний для подальшої експлуатації, він сам отримав тілесні ушкодження, у зв'язку з чим, поніс матеріальні витрати та моральні страждання, ОСОБА_2 просив суд стягнути з відповідача матеріальні збитки у розмірі 28 627,2грн, а також 5 000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 15 травня 2009 року з ВУВКГ на користь ОСОБА_2 стягнуто 2 647,22грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 30грн. судових витрат, а всього - 2 677,22грн., у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
При частковому задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди суд І інстанції виходив з того, що з урахуванням визначеної страховою компанією вартості відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 61 262,70грн., а також - виплаченого позивачеві страхового відшкодування у розмірі 47 241,78грн, відповідач, як володілець джерела підвищеної небезпеки, повинен відшкодувати позивачеві завдану шкоду, яка складається з невиплаченої страховою компанією безумовної франшизи у розмірі 477,22грн., витрат, пов'язаних з оплатою послуг евакуатора у розмірі 1 270грн. та витрат на лікування у розмірі 900грн.
Колегія суддів вважає такий висновок правильним і підстав для скасування рішення в цій частині не вбачає.
Так, судом встановлено, що 28 березня 2007 року, близько 5год. 30хв. в с Троїцьке Новоодеського району Миколаївської області з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем, що належить ВУВКГ, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль позивача було пошкоджено, а сам ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження /а.с.5,8-9,10-11/. Провадження у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст.286 ч.1 КК України закрито на підставі ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.
Відповідно до договору страхування, укладеного ОСОБА_2 із страховою компанією «Інгосстрах» 20 липня 2006 року, вартість автомобіля «Опель Сінтра», який належить ОСОБА_2, становить 47 722грн /а.с.28/.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Опель Сінтра» складає 61 262,70грн. /а.с.23-25/.
13 липня 2007 року позивач отримав страхове відшкодування у розмірі, який відповідає вартості автомобіля за мінусом безумовної франшизи в розмірі 477,22грн. /а.с.6/.
ОСОБА_2 поніс витрати, пов'язані з оплатою послуг евакуатора, а також витрати на лікування /а.с. 12-16,17,18/.
На підставі наведеного суд І інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача 2 647,22грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, що підтверджується обставинами справи і наданими сторонами доказами, яким суд дав належну оцінку.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо неврахування судом висновку про маркетингове дослідження ціни пошкодженого автомобіля /а.с.7/ колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вважає, що даному висновку суд дав належну оцінку.
При перевірці законності рішення в частині застосування норм матеріального права колегія суддів приходить до висновку про необхідність доповнення рішення посиланням на ст. 1188 ЦК України, яка регулює правовідносини по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки.
Як свідчать матеріали справи, при вирішенні спору по суті суд І інстанції не розглянув позовну вимогу ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди. З приводу цієї вимоги сторони доказів не подавали і пояснень не давали. Зазначена в протоколі судового засідання відмова представника позивача від позову про стягнення моральної шкоди не прийнята судом у встановленому цивільно-процесуальному порядку.
Оскільки вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди не перебувають у нерозривному зв'язку з його вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, щодо яких ухвалено рішення, і цей недолік не може бути усунений ухваленням додаткового рішення, колегія суддів вважає за необхідне нерозглянуті вимоги передати на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 15 травня 2009 року залишити без змін.
Доповнити рішення посиланням на ст. 1188 ЦК України.
Нерозглянуту вимогу ОСОБА_2 до Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона про відшкодування моральної шкоди передати на розгляд суду першої інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом двох місяців з моменту її проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.